Міжнародний день музики

Музика – це надбання усіх народів і народностей, один із найпрекрасніших винаходів людства. 

З 1975 року, прагнучи до поширення музичного мистецтва, реалізації ідеалів миру і дружби між народами, розвитку культур, обміну досвідом та шанобливого ставлення до естетичних цінностей 1 жовтня у всьому світі відзначають Міжнародний день музики. Цей день засновано Міжнародною радою при ЮНЕСКО. 

Музика має дуже потужну енергетику, допомагає людині пізнавати себе, є чудодійним засобом залучення до добра і краси, пробуджує в нас уявлення про високе і величне. Музика допомагає людям справлятися з болем і тугою, вона може покращити настрій, дати людині відчуття щастя. Кожен з нас має свої улюблені мелодії, які змушують нас плакати і радіти, задумуватися про сенс життя. Грецькі філософи вважали навіть, що музика здатна формувати характер людини.

Вчені встановили, що під дією музики у людини, а також деяких тварин змінюється кров’яний тиск, відбувається збільшення частоти серцевих скорочень, знижується ритм і глибина дихальних скорочень. У медицині з давніх часів навчилися використовувати нейрофізіологічний вплив музики.

В Японії було проведено спеціальний експеримент з матерями-годувальницями. Виявилося, що під час слухання класичної музики у них на 20–100 % зростала кількість молока. Класична музика здатна навіть знижувати агресивність у бджіл. 

Під музику люди співають та танцюють, музика допомагає виражати культуру нації, надихає на творчість. Музика нас супроводжує протягом життя - і коли нам весело, і коли нам сумно, і коли ми закохані, і коли задумливі. Вона впливає на наші емоції, звучить в унісон нашим почуттям і переносить у світ спогадів, а також у світ попередніх епох. У цьому її чаклунство.

Раніше майже всіх дітей прийнято було навчати гри на тому чи іншому музичному інструменті. Крім естетичної користі, у юних музикантів покращувалася пам'ять та здібності до точних наук. Існує прямий зв'язок між грою на музичних інструментах та математикою, адже при прослуховуванні музики утворюються нові нейронні зв'язки та, відповідно, покращується робота мозку. Приємний спосіб підвищити свій інтелект!

Цікаві факти про музику та музикантів:

– вчені вважають, що після виникнення в Африці музика існує, принаймні, 50 тисяч років. Цей вид мистецтва мав важливу роль в житті давніх єгиптян, греків, китайців. Збереглися настінні рельєфи давніх єгипетських храмів і гробниць, давньогрецькі вази із зображенням музикантів та музичних інструментів;

– найстарішим музичним інструментом, можливо, є флейта. Цей інструмент був виявлений поряд зі скульптурами, які знайшли 35-40 тисяч років до н. е.;

– у 2000 році китайські археологи виявили музей музичних інструментів, створених 2 тисячі років тому; 

– вчені провели різні дослідження і довели, що почуття ритму мають не тільки люди, але і деякі тварини. Наприклад, папуги какаду дуже люблять танцювати і добре вловлюють музичний ритм. Музична пам’ять і слух також є у слонів. Встановлено, що ці тварини люблять скрипку і басові звуки низьких мідних інструментів;

– музика століттями використовувалася як відновлювальний і зцілювальний засіб. Вона сприятливо впливає на серце, систему кровообігу, психоемоційний стан. Під час спортивних тренувань прослуховування музики може підвищити витривалість на 20%. Крім того, чим більше людина слухає музику, тим краще стають її розумові здібності та пам’ять.

Міжнародний день музики – свято, яке об’єднує всіх, хто любить цей надзвичайний вид мистецтва і присвятив йому своє життя, тих, хто пише музику і дарує її людям, хто виховує юних музикантів або просто слухає, отримуючи велику насолоду від її звуків. Музика є зрозумілою всім інтернаціональною мовою, що здатна розтоплювати людські душі. Сама музика ніколи не старіє, натомість дозволяє доторкнутися не лише до часів її авторів, але і заглянути в майбутнє. 

Продовжуймо любити музику, відкривати для себе надзвичайно різноманітний, хвилюючий і невичерпний світ цього мистецтва. Нехай музика щодня додає нам радості, життєвих сил, натхнення та безліч позитивних емоцій! 

Запрошуємо до Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова у відділ мистецтв, де можна знайти цікаву літературу про музику, композиторів та виконавців.

А також пропонуємо переглянути наші відео:

• про українського композитора Володимира Івасюка див. тут
• виконавицю українських пісень Квітку Цісик див тут
• незвичайні “Крижані музичні фестивалі” див тут
  

Приємного перегляду!

Зустріч з прекрасним

Фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова продовжують знайомити учнівську молодь з творчістю митців Херсонщини. От і до Дня міста запросили на зустріч з прекрасним на платформі ZOOM учнів ЗЗСО № 4 та 53. Також до перегляду онлайн приєдналися учні херсонських гімназій № 14, 16,  ХЗВНК 11 та Херсонського вищого професійного комерційного училища. 

Захід проведено на основі відеосюжету із циклу “Знакові постаті української культури” (в межах бібліотечного проєкту “Погляд з історії”) “Сонячна палітра Олексія Шовкуненка”.

Учасники заходу дізналися про життєвий шлях художника, чиє ім’я носить Херсонський художній музей.

Школярі побачили багато фото репродукцій картин Олексія Шовкуненка, адже творчість митця має широкий жанровий діапазон  — пейзажі,  натюрморти, портрети. 

Також учні  дізналися, що Шовкуненка називають засновником жанру урбаністичного пейзажу в українському мистецтві та які нагороди отримав митець на міжнародному рівні в цьому жанрі.

Наприкінці заходу всіх запросили до книгозбірні, де можна ознайомитися з літературою про корифея українського мистецтва, нашого земляка Олексія Олексійовича Шовкуненка.

Відео можна пееглянути тут 

Сонячна палітра Олексія Шовкуненка

На думку мистецтвознавців, цього видатного майстра вважають тонким колористом, сміливим новатором, який досконало володів технікою акварелі та олійного живопису, гуаші та пастелі. Мова йде про митця, чиє ім’я носить  Херсонський художній музей — про корифея українського живопису Олексія Шовкуненка. Чергова  (в межах бібліотечного проєкту “Погляд з історії”) мистецька розвідка бібліотекарів відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б.А. Лавреньова із циклу “Знакові постаті української культури” - “Сонячна палітра Олексія Шовкуненка” створена до 140-ї річниці від дня народження художника.

Олексій Шовкуненко —  портретист і пейзажист за покликанням, майстер натюрморту. В цих жанрах художник завжди прагнув сказати своє слово про нашу дійсність, виразити своє ставлення до неї. Його вважають основоположником індустріального пейзажу в українському мистецтві.

Херсонські мотиви, спогади дитинства і юності залишалися у творчих пошуках художника впродовж усього його життєвого шляху. Насамперед  вони відбилися в його захопленні етюдами, які присвячені зеленим базарам у Херсоні.

Митець створив велику й різноманітну портретну галерею. Він  —  автор численних портретів письменників, акторів, архітекторів, скульпторів, героїв війни та праці.вкуненка вважають тонким майстром класичного натюрморту. 

Тож, запрошуємо до перегляду відео ”Сонячна палітра Олексія Шовкуненка”.

«Маестро Космос» Сергій Параджанов

Сто років тому, 9 січня 1924 року, у Тифлісі, у вірменській родині народився хлопчик Саркіс – в майбутньому знаменитий на увесь світ режисер-авангардист Сергій Параджанов. Йому судилося зняти кілька фільмів, визнаних шедеврами, потрапити до радянської в'язниці, вижити там у найважчих умовах і стати одним із найвидатніших кінорежисерів ХХ століття. 

Приїхавши на початку 1950-х років працювати в Київ,  Параджанов зняв кілька типово соцреалістичних фільмів і низку документальних та науково-популярних картин, які допомогли йому знайти власний стиль.  Справжнім вибухом у кіномистецтві стала екранізація Параджановим твору Михайла Коцюбинського – картина “Тіні забутих предків”. Фільм став однією з найяскравіших подій радянського кінематографу 60-х років. До Сергія Параджанова у 1964 році прийшла міжнародна слава. 

Фільм вийшов українською мовою і не був дубльований російською, що було для того часу майже нечуваним. Параджанов одразу став знаменитістю, відомим режисером, а влада побачила в ньому ще й українського націоналіста. Він потоваришував з дисидентами і не приховував свого невдоволення культурною політикою Радянського Союзу. Ще й під час прем’єрного показу здійнявся протест проти арештів української інтелігенції. Почалися переслідування режисера, а згодом і арешт, в’язниця за надуманими звинуваченнями.

Окрім “Тіней забутих предків”, важливими стрічками Сергія Параджанова є “Ашиб-керіб” та “Колір граната” – картина, яка за кордоном вважається одним із найзначніших творів світового кіно. Сергій Йосипович вмів все – намалювати, змайструвати декорацію, пошити костюм, написати (наспівати) сценарій, загримувати, вибрати актора, поставити сценічний танок, розвести мізансцену, закомпонувати кадр... 

Параджанов ще й художником був. На професійному рівні він працював з технікою колажу, графічного малюнка, виготовляв ляльки та декорував предмети одягу.  

Фахівці відділу мистецтв створили до 100-річчя від дня народження творця візитної картки українського «поетичного кіно» відео із циклу “Знакові постаті української культури” – “«Маестро Космос» Сергій Параджанов”.

Тож, тепер всіх бажаючих дізнатися більше про життя та творчість Сергія Параджанова  запрошуємо до перегляду мистецької розвідки, створеної у межах бібліотечного проєкту “Погляд з історії”.