Фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова продовжують знайомити учнівську молодь з творчістю митців Херсонщини. От і до Дня міста запросили на зустріч з прекрасним на платформі ZOOM учнів ЗЗСО № 4 та 53. Також до перегляду онлайн приєдналися учні херсонських гімназій № 14, 16, ХЗВНК 11 та Херсонського вищого професійного комерційного училища.
Захід проведено на основі відеосюжету із циклу “Знакові постаті української культури” (в межах бібліотечного проєкту “Погляд з історії”) “Сонячна палітра Олексія Шовкуненка”.
Учасники заходу дізналися про життєвий шлях художника, чиє ім’я носить Херсонський художній музей.
Школярі побачили багато фото репродукцій картин Олексія Шовкуненка, адже творчість митця має широкий жанровий діапазон — пейзажі, натюрморти, портрети.
Також учні дізналися, що Шовкуненка називають засновником жанру урбаністичного пейзажу в українському мистецтві та які нагороди отримав митець на міжнародному рівні в цьому жанрі.
Наприкінці заходу всіх запросили до книгозбірні, де можна ознайомитися з літературою про корифея українського мистецтва, нашого земляка Олексія Олексійовича Шовкуненка.
На думку мистецтвознавців, цього видатного майстра вважають тонким колористом, сміливим новатором, який досконало володів технікою акварелі та олійного живопису, гуаші та пастелі. Мова йде про митця, чиє ім’я носить Херсонський художній музей — про корифея українського живопису Олексія Шовкуненка. Чергова (в межах бібліотечного проєкту “Погляд з історії”) мистецька розвідка бібліотекарів відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б.А. Лавреньова із циклу “Знакові постаті української культури” - “Сонячна палітра Олексія Шовкуненка” створена до 140-ї річниці від дня народження художника.
Олексій Шовкуненко — портретист і пейзажист за покликанням, майстер натюрморту. В цих жанрах художник завжди прагнув сказати своє слово про нашу дійсність, виразити своє ставлення до неї. Його вважають основоположником індустріального пейзажу в українському мистецтві.
Херсонські мотиви, спогади дитинства і юності залишалися у творчих пошуках художника впродовж усього його життєвого шляху. Насамперед вони відбилися в його захопленні етюдами, які присвячені зеленим базарам у Херсоні.
Митець створив велику й різноманітну портретну галерею. Він — автор численних портретів письменників, акторів, архітекторів, скульпторів, героїв війни та праці.вкуненка вважають тонким майстром класичного натюрморту.
Тож, запрошуємо до перегляду відео ”Сонячна палітра Олексія Шовкуненка”.
Сто років тому, 9 січня 1924 року, у Тифлісі, у вірменській родині народився хлопчик Саркіс – в майбутньому знаменитий на увесь світ режисер-авангардист Сергій Параджанов. Йому судилося зняти кілька фільмів, визнаних шедеврами, потрапити до радянської в'язниці, вижити там у найважчих умовах і стати одним із найвидатніших кінорежисерів ХХ століття.
Приїхавши на початку 1950-х років працювати в Київ, Параджанов зняв кілька типово соцреалістичних фільмів і низку документальних та науково-популярних картин, які допомогли йому знайти власний стиль. Справжнім вибухом у кіномистецтві стала екранізація Параджановим твору Михайла Коцюбинського – картина “Тіні забутих предків”. Фільм став однією з найяскравіших подій радянського кінематографу 60-х років. До Сергія Параджанова у 1964 році прийшла міжнародна слава.
Фільм вийшов українською мовою і не був дубльований російською, що було для того часу майже нечуваним. Параджанов одразу став знаменитістю, відомим режисером, а влада побачила в ньому ще й українського націоналіста. Він потоваришував з дисидентами і не приховував свого невдоволення культурною політикою Радянського Союзу. Ще й під час прем’єрного показу здійнявся протест проти арештів української інтелігенції. Почалися переслідування режисера, а згодом і арешт, в’язниця за надуманими звинуваченнями.
Окрім “Тіней забутих предків”, важливими стрічками Сергія Параджанова є “Ашиб-керіб” та “Колір граната” – картина, яка за кордоном вважається одним із найзначніших творів світового кіно. Сергій Йосипович вмів все – намалювати, змайструвати декорацію, пошити костюм, написати (наспівати) сценарій, загримувати, вибрати актора, поставити сценічний танок, розвести мізансцену, закомпонувати кадр...
Параджанов ще й художником був. На професійному рівні він працював з технікою колажу, графічного малюнка, виготовляв ляльки та декорував предмети одягу.
Фахівці відділу мистецтв створили до 100-річчя від дня народження творця візитної картки українського «поетичного кіно» відео із циклу “Знакові постаті української культури” – “«Маестро Космос» Сергій Параджанов”.
Тож, тепер всіх бажаючих дізнатися більше про життя та творчість Сергія Параджанова запрошуємо до перегляду мистецької розвідки, створеної у межах бібліотечного проєкту “Погляд з історії”.
