середа, 23 вересня 2015 р.

Простір мистецького натхнення Юліани Резніченко




Нова виставка талановитої молодої херсонської майстрині  Юліани Резніченко відкрилася днями у відділі мистецтв. 
Народилася Юліана в Херсоні. В дитинстві займалася музикою, а також захоплювалася рукоділлям. Пробувала свої сили в різних техніках, працюючи з добре відомими та сучасними матеріалами. 

   Тому й професію обрала творчу – перукаря-стиліста. 
 Прагнення до розширення своїх знань і навичок привели її на факультет культури і мистецтва Херсонського державного університету, який вона успішно закінчила у цьому році.


    У години натхнення Юліана чаклує над новими роботами, поєднуючи традиційні і новітні технології, використовуючи цікаві знайомі і придумуючи нові художні способи і прийоми роботи з різними матеріалами.
      Особливо її приваблюють не дуже популярні серед майстрів натуральні шкіра і волосся. Ці пластичні і податливі матеріали чутливо відгукуються на її душевні бажання і задуми.

      Відроджує майстриня і позабуті техніки декоративно-прикладного мистецтва, дарує їм нове життя.

      З творчим пошуком останнього часу знайомить нова виставка Юліани Резніченко «У просторі мистецького натхнення», яка днями відкрилась у відділі мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. Лавреньова. До уваги відвідувачів і яскраві життєстверджуючі композиції, виконані в техніці батик, і панно «Карнавал у Венеції» із вдало підібраної кольорової шкіри, і, вражаючі картини з натурального волосся «Жар-птиця», «Вогонь» тощо. Постижерне мистецтво, в якому працює Юліана, останнім часом призабуте, не багато майстрів освоюють цю непросту техніку. Але результат перевершує всі сподівання!
Виставка, справді, цікава, оригінальна. І, безперечно,заслуговує уваги поціновувачів мистецтва.   
Отже, завітайте до бібліотеки! Залучайтесь до прекрасного!










вівторок, 15 вересня 2015 р.

Вивчаємо мистецтво разом з бібліотекою




Ось і настав новий навчальний рік. А з ним традиційно розпочала свою роботу і культурологічна медіастудія «Мистецтво у просторі і часі», що вже сьомий рік працює у відділі мистецтв ХОБЮ ім. Б.Лавреньова.

За ці сім років працівники відділу відкрили дивовижний світ мистецтва для старшокласників багатьох шкіл і ліцеїв міста. Але, останнім часом, найбільш частими гостями бібліотеки стали учні ЗНЗ № 55, разом з небайдужими та талановитими педагогами Валентиною Миколаївною Желєзною та Тамарою Григорівною Драловою.

Саме дев’ятикласники цієї школи й розпочали новий сезон медіастудії, відкривши для себе один із головних та найдавніших видів мистецтва – архітектуру. У віртуальний історико-мистецький екскурс «Натхненний подих епох. Архітектура» відправились учні разом з бібліотекарем відділу мистецтв Валентиною Моісеєвою.

За сорок п’ять хвилин вони помандрували як найдавнішими спорудами в історії людства: від пірамід Хеопса у Єгипті та Стоунхенджа у Великобританії до фортець середньовічної Європи,  так і побували на найсучасніших спорудах планети: наприклад, хмарочосі майбутнього в Дубаї, який обертається навколо своєї осі. А ще дізналися про таємниці містобудування, спостерігали за тим, як будувалися найвідоміші міста землі – Париж, Нью-Йорк, та помріяли разом з провідними архітекторами, інженерами та футурологами, як будуть виглядати міста вже недалекого нашого майбутнього.

Отже, відвідавши перше заняття у медіастудії, підлітки зрозуміли, що вивчати мистецтво – дуже захопливе заняття. А бібліотека завжди буде їм у цьому цікавим та корисним помічником.

неділя, 13 вересня 2015 р.

До Дня українського кіно

«Начерк історії українського кіно» - таку назву має книжкова викладка у відділі мистецтв Херсонської обласної бібліотеки ім. Б. Лавреньова. Присвячена вона Дню українського кіно, який Указом президента від 12.01.1996 року відзначається в Україні щорічно у другу суботу вересня.
Для багатьох наших співвітчизників українське кіно пов’язане з іменами Олександра Довженка, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова та Івана Миколайчука… З них починалася  любов до рідної землі, відчуття належності до свого народу.

Незалежність та демократія відкрили шлях до творчої свободи. І сьогодні у нашого кіно – свій фронт, і бої там точаться запеклі. Спочатку – за виживання, згодом – за нові висоти.
Останнім часом, здається, маємо певні успіхи.
Визнання та схвальні відгуки міжнародної критики, нагороди міжнародних фестивалів отримали фільми Мирослава Слабошпицького «Плем’я» та Олеся Саніна «Поводир», документальний епос Сергія Лозниці «Майдан». Навесні цього року відбулися кінопрем’єри картини Сергія Мокрицького «Незламна» та документального фільму Олексія Гончарука «Аеропорт».

Отже, з книг та періодичних видань книжкової викладки очевидно: попри всі негаразди, вітчизняне кіно перебуває на підйомі. Чи буде завтрашній день української кінематографії кращим – залежить і від держави, і від кінематографічної громадськості, і від кожного з нас.