пʼятницю, 15 березня 2024 р.

Відеознайомство із художницею Сонею Левицькою

Цикл “Знакові постаті української культури” у  межах бібліотечного проєкту “Погляд з історії” поповнився ще однією мистецькою розвідкою – “Софія Левицька – українка, яка  підкорила  Париж”. Софія Левицька – українка з Поділля, котра стала справжньою француженкою, своєю в Луврі і в середовищі французьких художників. 

Бібліотекарі  відділу мистецтв запропонували учням херсонських закладів освіти № 4, 6, 11, 14 та 16  познайомитися із нелегкою долею та творчістю  цієї забутої художниці, яка більше відома за кордоном, ніж в Україні.

Учні дізналися про особисту життєву трагедію мисткині та про її цікавий і непересічний творчий шлях від Поділля до Парижа. Одружившись з пияком-лікарем, народивши розумову відсталу доньку, Софія Левицька змогла зберегти мужність духу і почала влаштовувати своє життя у Франції. Навчаючись у видатних художників того часу, вона змогла сягнути визначних висот.

Старшокласники побачили багато живописних робіт Софії Левицької: портрети, натюрморти, пейзажі, виконані у різних стилях. Зацікавили молодь гравюри художниці, її ілюстрації до різних видань, зокрема книг поетів Гійома Аполлінера та Поля Валєрі.

А особливо учнів вразило те, що вона переклала на французьку мову і проілюструвала книжку Миколи Гоголя “Вечори на хуторі біля Диканьки”.

Запрошуємо переглянути відео тут

суботу, 9 березня 2024 р.

Софія Левицька — українка, яка підкорила Париж

 9 березня 2024 року 150 років від дня народження українки Софії Левицької , ім’я якої назавжди увійшло в історію французької графіки.  

На початку XX сторіччя нею захоплювався весь мистецький Париж, а вона розповідала французам про рідне Поділля і вплітала улюблені українські мотиви у свої картини та гравюри. Вона була напрочуд популярною в Парижі, в найвишуканішій артистичній богемі. Ім’я української художниці Софії Левицької фігурує поруч із Гійомом Аполлінером, Емілем Бернаром, Жаном Маршаном, Полем Валєрі, Анрі Матіссом. А також з іменами відомих українських особистостей: тут і  засновник течії кубізму скульптор Олександр Архипенко, і художник Олекса Грищенко, і   Олександр Шульгин — політик і дипломат. 

Вже під час набуття професійного досвіду у Паризькій академії мистецтв Софію Левицьку визнали шанувальники живопису, колекціонери, мистецтвознавці. А найкращі художні галереї Франції змагались за можливість експонувати та продавати її мистецькі твори. 

На жаль, в українських музеях та приватних колекціях творів художниці майже нема, у Франції збереглися лише поодинокі графічні та олійні твори Софії Левицької. Друкованих матеріалів, розвідок і спогадів про неї, окрім згадок у сучасній їй французькій пресі також обмаль…

Фахівці відділу мистецтв створили до 150-річчя від дня народження художниці відео із циклу “Знакові постаті української культури” – “Софія Левицька – українка, яка  підкорила  Париж”. Тож, тепер всіх бажаючих дізнатися більше про долю, життєву трагедію та творчість Соні Левицької запрошуємо до перегляду  мистецької розвідки, створеної у  межах бібліотечного проєкту “Погляд з історії”.

четвер, 7 березня 2024 р.

Від фолку до року: співуче Шевченкове слово

 
9 березня  2024 року виповнюється 210 років від дня народження видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка. 

Його вивчають у школі, вшановують на культурних заходах та надихаються творчістю під час революцій. День народження Шевченка – це привід не лише вшанувати пам'ять великого Кобзаря, але і згадати його творчість, яка не втрачає своєї актуальності у наші дні. 

Бібліотекарі відділу мистецтв запропонували учням ЗЗСО  № 54 і 55 та професійного ліцею зв’язку та поліграфії міста Херсона музичну годину «Від фолку до року: співуче Шевченкове слово».

До творів Кобзаря зверталося кілька поколінь композиторів – вони стали піснями й романсами, симфонічними поемами, операми й балетами. Впродовж останніх років все частіше можна почути Шевченкові вірші, виконані під гучну рок-музику чи танцювальні мотиви. Таким чином, ми по-новому або ж взагалі вперше по-справжньому відкриваємо для себе Шевченка актуального та модного. Учасникам заходу запропонували прослухати сучасних українських виконавців, які створили кавер на слова Шевченка.

Найбільше драматизм творів Шевченка припав до душі рок-музикантам. Учні прослухали кілька пісень у виконанні рок-гуртів KOZAK SYSTEM,  КОМУ ВНИЗ, ТАРТАК, ФАТА МОРГАНА, Мертвий півень та ХОЛОДНЕ СОНЦЕ. А  у виконанні  колективу ПІККАРДІЙСЬКА ТЕРЦІЯ  прозвучала пісня “Ой по горі роман цвіте”. 

Цікаву інтерпретацію поєднання українського класика Тараса Шевченка з легендами німецького металу Rammstein запропонував  панк-рок гурт YURCASH. 

Слухачам сподобався дует молодих популярних співаків Артема Пивоварова та Надії Дорофеєвої, які виконали композицію на слова поезії “Думи мої, думи”. Також не залишила  їх байдужими і інша композиція на цю ж поезію, але у фольклорному звучанні  харківського гурту BandurbaND.

Учні переконалися, що вірші Тараса Шевченка і нині не втрачають своєї актуальності і саме тому сучасні музиканти активно записують пісні, створені на основі поезії Кобзаря. Таким чином, виконавці відкривають для слухачів сучасного та актуального Тараса Шевченка.

середу, 21 лютого 2024 р.

Життя як пісня

Фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова  до Дня рідної мови запросили учнів херсонських закладів освіти № 4, 11, 55, гімназії № 14 та обласного ліцею переглянути мистецьку розвідку «Пісня буде поміж нас. Володимир Івасюк». Також до них приєдналися учні Голопристанського ліцею.

 Учасники заходу дізналися про життя та творчість засновника і класика української естрадної музики, талановитого композитора, автора невмирущих пісень Володимира Івасюка. Багатьох здивувало, що за фахом він дипломований лікар, що багато пісень він написав на свої вірші, які творив лише українською мовою, що був  скрипалем-віртуозом і піаністом-імпровізатором, прекрасним співаком-виконавцем.

Івасюк був не просто музикантом, він був патріотом України. Своїми піснями він відроджував любов українців до української культури і завзято відмовлявся писати музику до російських текстів, говорячи, що він український композитор. Саме українська пісня, а точніше популярні пісні Володимира Івасюка українською мовою, і стала головною причиною його смерті. Володимира Івасюка вбила влада, оскільки злякалася шаленої популярності українських пісень, які писав талановитий українець!

Учні почули роздуми Володимира Івасюка про свою творчість та пісні у виконанні самого автора та багатьох українських співаків та груп. Упродовж останніх років українці перевідкривають його постать для себе, твори композитора вчергове набувають актуальності.

Долучайтеся до перегляду відео тут

суботу, 17 лютого 2024 р.

Майстер реалізму Валерій Машницький

Заслужений художник України Валерій Машницький народився в Москві 18 лютого 1934 року.    А ось жив, працював, творив художник у Херсоні.

   Він пройшов серйозну мистецтва та завжди залишався послідовним реалістом. 

В історію художньої культури Валерій Машницький увійшов яскравим і самобутнім майстром сюжетно-тематичної картини, портретного та пейзажного жанрів, в основі яких – життєва правда.

Творчі симпатії художника були широкими й багатогранними: Таврійський край, його природа, сторінки історичного минулого, прості трудівники, історія козацтва, портрети близьких і дорогих людей – всі ці роботи, різні за змістом і внутрішнім звучанням, завжди були щедро насичені теплом, завжди знаходили живий відгук у душі глядача. Саме тому й не дивно, що багато робіт художника зберігаються в музеях України, Росії, Франції, Англії, Туреччини, а також у приватних колекціонерів.

Славко" - так назвав портрет свого восьмирічногосина Валерій Машницький. Де зараз перебуває картина, достеменно невідомо. Перед втечою росіян із міста її викрали з Херсонського обласного художнього музею ім. Олексія Шовкуненка разом з іншими творами мистецтва.

  

Земний шлях художника закінчився 9 березня 2001 в рідному Херсоні.

пʼятницю, 16 лютого 2024 р.

Пісня буде поміж нас. Володимир Івасюк

4 березня 2024 року виповнюється 75 років від дня народження Володимира Івасюка, геніального композитора та співака, який зробив українську естраду відомою на весь світ. За фахом медик, а за покликанням — скрипаль, піаніст, віолончеліст, гітарист і автор пісень, які він відмовлявся писати російською мовою. Історія його смерті у Брюховицькому лісі під Львовом досі є таємницею, і винні в імовірному вбивстві не названі й не покарані.

Пісні Івасюка переживають нову хвилю популярності. Упродовж останніх років українці перевідкривають його постать для себе, твори композитора вчергове набувають актуальності й стають трендами в соціальних мережах, звучать по-новому в особистих плейлистах і діджей-сетах, якими Україну представляють закордоном. Його чудові пісні, які знають і співають далеко за межами України, є і завжди залишатимуться сучасними.

Самобутність, неповторність його таланту, творчого почерку, стилю залишаться назавжди в нашій культурі.

Фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. Лавреньова до ювілею митця створили  відеорозповідь “Пісня буде поміж нас. Володимир Івасюк” із циклу “Знакові постаті української культури” та в межах бібліотечного проекту “Погляд з історії”.

Перегляньте відео, дізнайтеся більше про талановитого митця, вслухайтеся у водограй його мелодій. Водограй не замулився. І червона рута не прив’яла. Вони зачаровані таїною, ім’я якій — українська пісня!

пʼятницю, 9 лютого 2024 р.

Знайомство з українським бароко


У межах культурологічної медіастудії «Мистецтво у просторі і часі» фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. Лавреньова познайомили шкільну спільноту Херсона, зокрема ЗЗСО № 4, 11 та гімназій № 6, 14, 16, з мистецтвом та архітектурою України кінця XVII-XVIII століть. 

Також до онлайн перегляду створеної бібліотекарями відділу відеомистецької презентації «Світло українського бароко» приєдналися учні Голопристанського ліцею № 2 та Херсонського економіко-правового коледжу. 
У ході заходу вони дізналися, чому бароко називають “козацьке”  та в яких видах мистецтва найяскравіше проявилися риси цього стилю.

Учні з захопленням розглядали культові споруди, скульптури, гравюри та картини, створені українськими митцями. Вони відчули подих бароко в музичному оформленні відео, де звучала музика Дмитра Бортнянського і кант Григорія Сковороди.

Старшокласники дізналися про зародження театру – шкільного та мандрівного, про думи – унікальний музично-пісенний жанр, властивий тільки українській національній музиці, про народну картину «Козак Мамай».

Бажаючих познайомитися із золотим віком української культури –  епохою українського бароко, запрошуємо переглянути відео