Юрій Іщенко: штрихи до портрету

 5 травня виповнюється 85 років від дня народження Юрія Яковича Іщенка – українського композитора, уродженця Херсона. Навчався Юрій в Херсонській музичній школі по класу фортепіано у  О.С. Бородавкіної. Перші композиції  записав у 14 років. Це були дві п'єси для фортепіано: «Біля берегів Індії» і «Експромт». Творами хлопця зацікавився викладач  В.В. Павкович, який і допоміг Ю.Іщенку зробити перші кроки в композиторську професію. 

Коли він став студентом консерваторії, музика Лятошинського, Ревуцького, Штогаренка міцно увійшла в його життя. Юрій був свідком не лише багатьох прем'єр, але й процесу створення цієї музики – його новий вчитель А.Я.Штогаренко майже на кожному уроці ділився зі своїми студентами, щойно написаними  сторінками своїх творів. 

Після закінчення композиторського факультету по класу професора А. Я. Штогаренка (1955–1960) та аспірантури (1961–1964) він майже 40 років працював у Національній музичній Академії України, навчаючи та виховуючи молодих композиторів.     Педагогічну роботу Юрій Якович поєднував з плідною творчою діяльністю.  Становлення композиторського почерку Іщенка відбувалося  під впливом двох начал: з боку Штогаренка формувалося емоційне розкриття музики, а від шкільного вчителя В.В. Павковича та Б. Н. Лятошинського – інтелект. Сплав двох начал  отримав вихід в його творчості, тому сприймається музика Іщенка тільки у рівноцінному поєднанні емоційного та інтелектуального. 

У творчому доробку композитора – численні твори найрізноманітніших жанрів та форм від опер, симфоній та концертів (для скрипки, віолончелі, кларнету, гобою та фортепіано) – до камерних творів (серед яких 12 квартетів, квінтети, тріо, сонати для різних інструментів у супроводі фортепіано, цикли для фортепіано) та хорів. 

Як композитор Іщенко продовжував плідно розвивати традиції шкіл двох видатних українських композиторів — Бориса Лятошинського та Андрія Штогаренка. Найголовніша риса творчості Іщенка - вміння пропустити через себе різні музичні стилі, переплавити їх, інтегрувати і створити власний  неповторний стиль.

Юрій Якович – заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри композиції та оркестрування Національної музичної академії України ім. П. Чайковського, кандидат мистецтвознавства, лауреат Премії ім. Б. Лятошинського, лауреат Премії ім. М. Лисенка, лауреат Всеукраїнського конкурсу композиторів «Духовні псалми». За мега-цикл з трьох великих симфонічних творів «Хваліте Господа з небес», «Душе моя», «Херувимська» (2012 р.) у 2015 році отримав мистецьку премію «Київ» імені Артемія Веделя.

   Юрій Якович Іщенко пішов із життя 15 травня 2021.