З творчістю родини художників
та скульпторів Шапко добре знайомі поціновувачі краси не лише нашого краю, а й
далеко за межами України. Іван
Григорович Шапко був одним із засновників скульптурного цеху Херсонщини,
класиком української скульптури.
Батьківською стежиною крокує по життю й Юрій Іванович Шапко – художник та скульптор, член Національної спілки Художників України, викладач ліплення в Херсонському навчально-естетичному комплексі «Художня школа».
Батьківською стежиною крокує по життю й Юрій Іванович Шапко – художник та скульптор, член Національної спілки Художників України, викладач ліплення в Херсонському навчально-естетичному комплексі «Художня школа».
Образні скульптурні
композиції майстра, пластика малих форм, життєрадісний живопис «дихають»
чуттєвим, доброзичливим ставленням до навколишнього світу і спонукають глядача
уважно придивитися, замислитися, любити і цінувати світ, життя.
Недарма ж Юрія Івановича обожнюють дітлахи – маленькі вихованці художньої школи, де він працює, не відходять від свого викладача ні на мить, із задоволенням відвідують його уроки ліплення та скульптури, переймають секрети майстерності.
Недарма ж Юрія Івановича обожнюють дітлахи – маленькі вихованці художньої школи, де він працює, не відходять від свого викладача ні на мить, із задоволенням відвідують його уроки ліплення та скульптури, переймають секрети майстерності.
В талановитій сім’ї митців довгий час в
тіні була дружина та мама – Олександра Лаврентіївна. За буденними клопотами їй
просто не вистачало часу на творчість. І ось вже у поважному віці, після 75-ти,
у Олександри Лаврентіївни з’явилася потреба передати всі свої переживання,
враження на полотні: вона почала малювати.
Її картини – пейзажі, таємничі силуеті квітів – чисті, яскраві як душа художниці, її мрії та помисли.
Знайомі до болю, тендітні польові квіти написані просто і в той же час досконало, а у прохолоді хвойних лісних пейзажів так і хочеться сховатися у спекотну літню днину…
Її картини – пейзажі, таємничі силуеті квітів – чисті, яскраві як душа художниці, її мрії та помисли.
Знайомі до болю, тендітні польові квіти написані просто і в той же час досконало, а у прохолоді хвойних лісних пейзажів так і хочеться сховатися у спекотну літню днину…
Завітайте до бібліотеки та
помилуйтесь красою нашого краю очима художників!
Дякуємо за чудову екскурсію і виставку. Наче самі там побували. Цікаво
ВідповістиВидалитиСвітлано, і вам дякуємо, що завітали до нас!)
ВідповістиВидалити