Традиційності й новаторство Юлія Мейтуса

28 січня 2023 року минає 120 років із дня народження Юлія (Юрія) Мейтуса (1903-1997). Більше семи десятків років його творчої діяльності позначені і яскравим творчим обдаруванням, і великою працездатністю, дають підстави говорити про нього, як про одного із засновників української радянської композиторської школи: він-один із найвідоміших радянських оперних композиторів, піаніст, громадський діяч, народний артист України, лауреат Шевченківської премії. 

Формування таланту Мейтуса припало на буремні роки колективізації та індустріалізації. Драматична специфіка того часу зумовила складне і парадоксальне поєднання у творчості митця різноманітних, іноді протилежних тенденцій (фольклорні джерела переосмислюються крізь призму складної взаімодіі традиційності й новаторства). 

  Музика композитора є своєрідним літописом країни. 

Юлій Сегійович - автор 17 різноманітних за жанрами опер. Серед них в творчому доробку митця є і такі, як «Перекоп», «Молода гвардія», «Брати Ульянови» - написані під тиском обставин. Але якщо зняти ідеологічне нашарування, то і в цих творах - він талановитий митець, майстер несподіваного пасажу, інтонаційного повороту, щирий і в почуттях, і в обдаруванні. 

Разом з тим, він автор ще і опер «Ярослав Мудрий», «Украдене щастя», «Гайдамаки» та інших. 

Крім того, Ю. Мейтус писав не лише опери, а й музику до перших звукових фільмів, був знайомий з Олександром Довженком, співпрацював із театром «Березіль» Леся Курбаса (саме там він зустрів свою любов на все життя - Олександру Васильєву, у майбутньому заслужену артистку України, лібретистку його опер, вірну дружину, з якою прожив до кінця днів).

Мейтус листувався з багатьма українськими та зарубіжними поетами, на слова яких написав понад 300 романсів, чимало інструментальних та хорових творів для дітей, багато уваги приділяв українському фольклору і створював обробки українських народних пісень. 

Юлій Мейтус - один із перших музикантів, хто творив український джаз і зібрав перший джазовий бенд, який з успіхом виступив 29 грудня 1925 року на сцені Харківського драматичного театру. Він також автор музики популярного джаз-ревю «Алло на хвилі 477». 

Варто сказати про недооціненність багатющого спадку, залишеного нам композитором. Особливо нині, аби примножити і підсилити духовність сучасників енергетикою його таланту, у якому синтезувались і традиції минулого,  і потуга майбутньої модерної нації.