Мальовані історії по-українськи

      Комікси сьогодні переживають період високої популярності, перетворюючись із нішевого захоплення на повноцінну частину масової культури. Цьому сприяють і кіновсесвіти, і активний розвиток українських видань. Мальовані історії дедалі частіше привертають увагу дітей, молоді та дорослих, адже поєднують захопливий сюжет і яскраву візуальність.

      Напередодні Дня українського коміксу, який з 2021 року щороку відзначається 23 лютого, фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для учнів 5-6-х класів Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу №48 Херсонської міської ради пізнавальну комікс-зустріч «Мальовані історії по-українськи».

      Бібліотекарі нагадали дітям, що таке комікс, чому українські видання часто називають мальописами, якими були перші з них та коли розпочалося відродження українського коміксу. А далі учасники вирушили у захопливу мандрівку світом сучасних мальописів, які умовно поділили за жанрами на історичні, патріотичні, воєнні та фантазійні.

      Разом із героями коміксу «Україна. Неймовірні часомандри» - учителем історії паном Панасюком і хлопчиком Тарасом - школярі здійснили подорож у минуле, де познайомилися з князем Володимиром та ханом Батиєм.

      Із відомим чотирилапим героєм - псом Патроном - діти рятували світ від підступного Шкарпеткового Монстра, що прилетів із далекої галактики, переконавшись, що навіть найменші герої можуть здійснювати великі вчинки.

      Сильне враження справила серія коміксів «Кіборги», створена на основі спогадів захисників Донецького аеропорту. Учні говорили про мужність, витримку й силу духу тих, хто став прикладом незламності.

     Захопила школярів і збірка «Шлях до Перемоги», яка через символічні та реальні образи розповідає про єдність українців, їхню підтримку Збройних Сил України та спільне прагнення до миру.

    Щирі посмішки викликала серія «Коти-захисники», де кмітливі й відважні пухнасті герої з гумором і винахідливістю боронять свою країну.

      Не менш цікавою стала зустріч із козаками-характерниками - героями тритомника «Даогопак», які поєднують історію, легенди та фантастику, створюючи образи українських супергероїв.

    Комікс-зустріч стала для учнів не лише знайомством із сучасними українськими виданнями, а й нагадуванням про те, що історію можна не лише читати - її можна створювати.

    Адже український комікс - це історія про нас, про нашу пам’ять, силу, мрії та майбутнє. І, можливо, саме серед сьогоднішніх слухачів зростає автор нового мальопису, який розповість світові про Україну.

Георгій Нарбут - творець українського стилю

                              

          Важко знайти в історії нашої країни митця, який за своє коротке життя зробив так багато для утвердження української державності та розвитку національного мистецтва, як Георгій Нарбут.

      Напередодні 140-річчя від дня його народження фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки познайомили юних відвідувачів книгозбірні з цією непересічною особистістю під час мистецького заходу «Георгій Нарбут - творець українського стилю».

                                       

     Діти разом із бібліотекарем простежили життєвий шлях Георгія Івановича - від хутора Нарбутівка на Чернігівщині до Києва, де за три роки своєї діяльності він встиг закласти візуальні основи української державності. Саме тоді з’явилися перші українські банкноти - гривні, поштові марки, державна символіка та унікальний шрифтовий стиль, який і сьогодні впізнається з першого погляду.  

    Особливе здивування викликало те, що дизайн перших українських гривень створив саме Нарбут. А його «летючі метелики» - поштові марки-шаги - стали не лише грошовими знаками, а й справжніми витворами мистецтва. Минуло понад сто років, а до назви «шаг» знову повертаються на державному рівні.

      Щире захоплення викликала й знаменита «Українська абетка» - дивовижний світ літер, у яких переплелися український орнамент, барокова традиція та модерна графіка. Ілюстрації до казок і літературних творів, оформлення журналів, геральдичні знаки, ескізи державної символіки продемонстрували дітям масштаб таланту митця.

      Під час заходу вони уважно розглядали в книгах зображення гривень, марок та ілюстрацій, впізнавали знайомі символи й дивувалися, що за ними стоїть один художник. Для багатьох це стало справжнім відкриттям.

      А ще юні художниці дізналися, що Георгій Нарбут був не лише видатним графіком, а й одним із засновників Української академії мистецтв у Києві, де формувалася нова українська мистецька школа. Він створив унікальний український стиль, що поєднав традиції стародруків XVII–XVIII століть, геральдику та барокове мистецтво з модерними тенденціями початку ХХ століття.

    

      Його життя було коротким, але надзвичайно плідним. За кілька років у Києві Нарбут став творцем візуального образу молодої української держави. Саме тому його називають засновником модерної української графіки.

      Сьогодні, коли українська культура знову утверджує себе у світі, ім’я Георгія Нарбута звучить особливо актуально. Адже навіть через століття його ідеї, стиль і шрифти надихають сучасних дизайнерів, а створені ним символи залишаються частиною нашого щоденного життя.

Таврійський розпис - відроджена візитівка півдня України

                                 

  Південь України має особливу мову.

          Вона звучить у шумі хвиль, у подиху степового вітру, у світлі, що розливається над морем і лиманами. Саме з цієї мови народився таврійський розпис -  молодий за часом, але глибокий за змістом різновид українського декоративного мистецтва.

          З цим самобутнім мистецтвом учнів 6-7-х класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 55 Херсонської міської ради познайомили фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки під час проведення мистецьких розвідок «Таврійський розпис - відроджена візитівка півдня України».

          Бібліотечні працівники відкрили для школярів унікальний декоративний розпис Північного Причорномор’я, який відображає природу, побут і світогляд південних земель України. Адже таврійський розпис - це не просто орнамент, а жива культурна спадщина, у якій поєдналися море й степ, вітер і світло, рибальські традиції та давні оберегові символи.

       Під час заходу учні ніби перенеслися на Кінбурнську косу та в культурно-природне середовище Дніпровсько-Бузького лиману, де морський ландшафт поєднується з небесною панорамою, а кольорова палітра розпису відтворює барви моря, лиману, Дніпра, степу й сонячного світла.

          Бібліотекарі розповіли дітям про відродження таврійського розпису та жінок, закоханих у свій край, які відкрили світові цю самобутню традицію: миколаївську журналістку й дослідницю народного мистецтва Євгенію Бондаренко - «Пресвітлу Либідь Миколаївщини», а також її послідовницю, «Берегиню таврійського розпису» Любов Паранюк. Саме завдяки їхній праці ця мистецька техніка сьогодні активно розвивається й популяризується.

         Особливу зацікавленість у дітей викликала кольорова гама розпису: блакитно-сині та пшенично-жовті барви на світлому, ніби затуманеному фоні, що відрізняє таврійський розпис від інших українських декоративних традицій. Розглядаючи елементи, мотиви та символи, учні звернули увагу на велику кількість морських образів - риб, медуз, дельфінів, хвиль, човнів із вітрилами, яких немає в розписах інших регіонів України.

З подивом і цікавістю діти слухали легенди та бувальщини, пов’язані із символікою розпису, а також дізнавалися автентичні назви, притаманні лише цьому краю: рибальські сіті - матули, жіночі постаті -  маячки, Берегині-Маяківни тощо.

          Не менш вразило школярів і те, як сьогодні таврійський розпис отримує нове життя: його використовують у створенні сувенірів, оздобленні одягу й посуду, оформленні інтер’єрів, дизайні сучасної продукції. Дехто з учнів настільки захопився побаченим, що вже під час заходу створив власні малюнки з елементами таврійського розпису.

                                       

         Підсумком мистецьких розвідок стало усвідомлення важливої думки: зберігати й продовжувати традиції наших батьків і прадідів - означає берегти своє минуле, жити сьогоденням і творити майбутнє. Саме це і є головним надбанням таких заходів, адже майбутнє України - в руках дітей.

Сніжна феєрія

       Співробітники відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели інтерактивну бібліотечну годину «Сніжна феєрія», захід був організований спільно з ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України». Заняття відбулося у казковій зимовій атмосфері, учасники поринули у світ зимової природи, де кожна гілочка та кожен слід на снігу розповідають свою маленьку історію.

      Всі інтерактивні завдання були побудовані з урахуванням вікових особливостей дітей і мало чітку методичну структуру. На початку бібліотекар провів презентацію мистецтва витинанки – традиційного українського ремесла вирізання паперових візерунків. Юні учасники дізналися, що колись витинанками прикрашали оселі: вирізали сніжинки, квіти, птахів, дерева та зірки, а потім наклеювали їх на вікна, стіни й полиці.

         Для практичного ознайомлення з темою дітям представили тематичну літературу: «Сучасна витинанка» Кирила Моргунова з покроковими інструкціями для вирізання, «Дивовижне мереживо витинанки» Ірини Зяткіної з історією мистецтва та символікою візерунків, а також збірку «20 ідей для паперового мистецтва: паперові витинанки», що надихала на власні експерименти.

          Особливу зацікавленість викликала інтерактивна гра «Що на картинці не так?», де діти розглядали казкову сцену зимового лісу з тваринами, що пили чай за столом. Сім «химерних» деталей – від перевернутого годинника до літаючого печива – учасники повинні були помітити, розвиваючи уважність, аналітичне мислення та вміння працювати в команді. Далі діти взяли участь у грі на платформі Learning, де шукали пари схожих витинанок, а завершальною частиною стала вікторина про історію та техніку витинанки, що закріпила отримані знання.

       Кульмінацією «Сніжної феєрії» став творчий майстер-клас, під час якого кожен учасник створював власну витинанку, наклеював її на картон і оздоблював додатковими декоративними елементами олівцями та фарбами. Діти мали можливість проявити індивідуальність, вільно експериментувати з формою та кольором, закріплюючи навички та отримуючи задоволення від творчого процесу.

      Бібліотечна година «Сніжна феєрія» стала гармонійним поєднанням теоретичного ознайомлення з мистецтвом, інтерактивного навчання та практичної творчості. Захід допоміг дітям не лише відчути красу зимової казки, а й розвинути увагу до деталей, фантазію, дрібну моторику та творче мислення.

Майстер пейзажу Віктор Трапенок

                             

Багата й щедра херсонська земля на таланти. До когорти відомих імен, які прославили Херсонщину далеко за її межами, належить і художник Віктор Михайлович Трапенок  - майстер пейзажного живопису, закоханий у красу та безкраї простори Таврійського краю.

Саме з творчістю талановитого земляка фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки познайомили юних відвідувачів книгозбірні під час краєзнавчого нарису «Майстер пейзажу Віктор Трапенок», присвяченого 85-річчю від дня народження художника.

Діти з цікавістю дізналися, як розпочинався шлях художника в мистецтві, хто підтримав його перші кроки та став творчим наставником. Бібліотекарі відкрили для присутніх ім’я ще одного видатного митця нашого краю — живописця Георгія Курнакова, якому Віктор Михайлович завдячував своїм становленням і вибором життєвого шляху. Саме його слова:

«Нашим головним учителем повинна бути природа» - стали творчим правилом художника на все життя.

Закоханий у природу Херсонщини  - Дніпро, плавні, тихі річки й степи - Віктор Трапенок зумів передати у своїх картинах її красу, завдяки тонкому відчуттю кольору, світла й настрою. Особливо зачарували присутніх його пейзажі - спокійні, світлі, надзвичайно ліричні. Діти із задоволенням переглянули роботи митця: вони побачили ранню весну й золоту осінь, туманний ранок на річці та останні промені вечірнього сонця.

Юні художниці також звернули увагу на відмінності пейзажів Криму, які Віктор Трапенок писав у різні роки, та відзначили особливості зображення унікальної природи цього куточка України.

Хоча пейзаж був головним жанром у творчості митця, він також працював у жанрах натюрморту, портрета й індустріального пейзажу. З цими роботами діти також мали змогу познайомитися та зауважили, що в них художник часто віддавав перевагу олійному живопису. Та навіть у цих творах відчувається любов до природи, гармонії та внутрішнього спокою.

Окрему увагу під час зустрічі було приділено ролі Віктора Михайловича в культурному житті Херсонщини, а також тій підтримці й турботі, яку він завжди відчував з боку родини. Саме завдяки близьким і друзям побачив світ альбом із репродукціями картин художника та спогадами про нього, який викликав щирий інтерес у майбутніх художниць.

Знайомство підростаючого покоління з митцями Херсонщини та культурною спадщиною нашого краю має надзвичайно важливе значення. Адже навіть тоді, коли мистецтво намагаються знищити, воно продовжує жити - у картинах, у пам’яті, у наших серцях і в наших дітях.

Орнамент незламності: життя наперекір війні

                                       

У відділі естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки представлено незвичайну виставку творчого доробку херсонської художниці Оксани Жукової «Орнамент незламності: життя наперекір війні».

Експозиція вражає глибиною, символізмом і несподіваними художніми рішеннями. Роботи майстрині - це оригінальне поєднання петриківського розпису з багатоплановими сюжетами, у яких переплітаються історія, культура, біль і надія сучасної України.

Серед образів - білосніжний кінь, символ 2026 року, чистоти й оновлення; карта України, наповнена мотивами традиційної вишивки та колосками пшениці; зворушливий сюжет із новонародженим немовлям як уособленням продовження життя навіть у час війни.

Особливо вражає глибоке знання художницею історії українського народу, її тонке почуття гумору та щира любов до літератури. Про це свідчать портрет пузатого Пацюка – колоритного персонажа повісті Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом», образ гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, а також знакова для кожного херсонця скульптура Слави - дівчини з вінком у руках, що височить над Дніпром у Парку Слави й ніби вдивляється у лівобережну, тимчасово окуповану Херсонщину.

Зворотний бік великих гільз прикрашений традиційним петриківським орнаментом, а малі гільзи повністю оздоблені яскравими квітковими мотивами. Уся ця краса - витвір рук талановитої, тендітної й скромної херсонської художниці Оксани Жукової, якій вдається перетворювати холодне, смертельно небезпечне залізо на символи життя, пам’яті та надії.

Випускниця Херсонського училища культури за спеціальністю «декоративно-прикладне мистецтво», багаторічна викладачка образотворчого мистецтва, Оксана Жукова навряд чи могла уявити, що настане час, коли матеріалом її творчості стануть артефакти війни. Та сьогодні цей вид мистецтва набуває особливого значення: роботи майстрині дарують високопосадовцям і гостям міста, розігрують під час благодійних аукціонів і лотерей, допомагаючи нашим захисникам.

Нові виклики часу народжують нові форми творчості, відкриваючи несподівані грані таланту митців. Запрошуємо поціновувачів мистецтва відвідати виставку й побачити, як суворі артефакти війни в руках художниці перетворюються на справжні шедеври - про незламність, життя і віру в майбутнє.