Творчий феномен Івана Миколайчука

    До 85-річчя від дня народження Івана Миколайчука фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей спільно з ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» провели для учасників «Клубу активного довголіття» ескіз  мистецького життя «Творчий феномен Івана Миколайчука». 

    Ця зустріч стала не лише знайомством із життєвим і творчим шляхом видатного українського актора, режисера та сценариста, а й своєрідною мандрівкою в минуле  -  у часи, коли на екрани виходили фільми, що стали справжнім явищем української культури. 

    Учасники заходу пригадали сторінки біографії митця, його шлях від буковинського села до вершин кіномистецтва, відкрили для себе багатогранність його таланту та особливу роль у становленні українського поетичного кіно. Особливу увагу було приділено фільмам «Сон», «Тіні забутих предків», «Білий птах з чорною ознакою», «Пропала грамота», «Вавилон ХХ» та іншим роботам, які й сьогодні вражають глибиною образів, красою кіномови та любов’ю до України. 

    Перегляд архівних фотографій, кадрів із фільмів і відеофрагментів допоміг відчути атмосферу епохи, в якій творив Іван Миколайчук, а також зрозуміти, чому його називають душею українського поетичного кіно. 

    Ескіз мистецького життя пройшов у теплій і щирій атмосфері. Присутні ділилися власними спогадами, враженнями від улюблених фільмів за участі Івана Миколайчука та роздумами про значення його творчості для української культури. Так народилася справжня розмова про людину, чий талант і сьогодні не залишає байдужим. 

    Минув час, змінилися покоління, але фільми Івана Миколайчука продовжують говорити з нами мовою добра, правди й любові до свого народу. Саме тому його ім’я залишається з нами сьогодні, буде з нами завтра і назавжди. 

Дюрер – майстер ксилографії. Лінії, що оживають

 

     Фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки спільно з ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» провели для учасників «Клубу активного довголіття» мистецький захід artStories «Дюрер – майстер ксилографії. Лінії, що оживають», присвячений 555-річчю від дня народження видатного митця епохи Відродження Альбрехта Дюрера. 

    Зустріч стала справжньою подорожжю у світ художника, якого часто знають лише як майстра гравюри. Та цього разу присутні відкривали для себе іншого Дюрера -  тонкого спостерігача природи, мандрівника, мислителя, науковця і людину, яка прагнула пізнати світ через мистецтво. 

    Під час заходу бібліотекарі розповіли про життєвий і творчий шлях митця, його подорожі до Італії та вплив ідей Відродження на формування художнього стилю. Особливу увагу було приділено найвідомішим графічним роботам -  серії «Апокаліпсис», загадковій «Меланхолії I», знаменитим автопортретам, у яких Дюрер залишив не лише власне обличчя, а й свої роздуми, сумніви та духовні пошуки. 

    Справжнім відкриттям для багатьох стали живописні та акварельні твори художника. Гості зустрічі дізналися більше про картини «Свято чоток», яку мистецтвознавці вважають однією з найвидатніших робіт Дюрера, «Поклоніння Святій Трійці», а також про знаменитий «Великий шматок лугу» - одну з найкращих природничих робіт митця, що й сьогодні вражає точністю, увагою до деталей та любов’ю до природи. 

    Саме ці твори свого часу змусили замовкнути критиків, які стверджували, що Дюрер уміє створювати лише гравюри. Його живопис і акварелі довели: талант митця не мав меж, а прагнення до досконалості охоплювало і графіку, і живопис, і науку. 

    Окрему увагу було приділено науковим працям Дюрера, його дослідженням пропорцій, перспективи та геометрії, а також їхньому впливу на розвиток сучасної архітектури, дизайну, цифрової графіки й мистецтва. Багато хто із зацікавленням відкривав для себе, наскільки ідеї митця, який жив понад п’ять століть тому, залишаються актуальними й сьогодні. 

    Особливу атмосферу створили збільшені на весь екран гравюри та картини художника, що дозволили роздивитися довершеність ліній, красу деталей і відчути справжню силу мистецтва великого майстра. А книги й альбоми з репродукціями робіт Дюрера викликали щире зацікавлення та бажання глибше пізнати його творчість. 

    Захід пройшов у теплій атмосфері живого спілкування, зацікавлення та обговорення. І ще раз довів: справжнє мистецтво не старіє, а продовжує оживати крізь століття - у лініях, образах, думках і людських серцях. 

Вишиванка в ритмі часу: перезавантаження традицій

 

    У День вишиванки, коли українські візерунки знову об’єднали людей у різних куточках світу, учні 7-х класів Херсонської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів №55 Херсонської міської ради стали учасниками етнодайджесту «Вишиванка в ритмі часу: перезавантаження традицій», який підготували та провели фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки. 

    Захід став справжньою мандрівкою у світ української вишиванки -  від давніх символів і традиційних узорів до сучасної моди, світових подіумів та молодіжного етностилю. Учасники дізналися, як народилася ідея Всесвітнього дня вишиванки, який цього року відзначає 20-річний ювілей, познайомилися з історіями вишиванок-оберегів, символікою орнаментів різних регіонів України, а також сучасними флешмобами й акціями, що об’єднують українців у всіх куточках світу.

    Особливу увагу під час етнодайджесту було приділено тому, як вишиванка звучить у ритмі сьогодення - під час війни, у світовій моді, у житті молоді та українців за кордоном. Яскрава мультимедійна презентація, сучасні фото, історії відомих людей і живий діалог допомогли школярам побачити: вишиванка сьогодні - це не лише традиційний одяг, а символ пам’яті, єдності, сили й любові до України.

    Адже українська вишиванка - це більше, ніж сорочка. Це наш код, наша історія і традиція, яка продовжує жити в серцях нового покоління.

 

Вишитий код: візерунки, що говорять

 

    Напередодні Всесвітнього дня вишиванки у відділі естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки оформлено книжкову виставку-етноінсталяцію «Вишитий код: візерунки, що говорять».

    Вишиванка  -  це не просто традиційний український одяг, а справжній культурний код нації, у якому закладено пам’ять поколінь, символи захисту, любові до рідної землі та духовної спадщини українського народу. Саме цю ідею розкриває виставка, що поєднала книги, предмети народного побуту та елементи традиційного українського строю в єдину атмосферну композицію.

    На виставці представлені видання, що знайомлять читачів із традиційним українським одягом, мистецтвом вишивки, символікою орнаментів та особливостями вишиванок різних регіонів України, зокрема Півдня України та Херсонщини. Окреме місце посідають книги й альбоми, присвячені українській автентиці та колекціям музеїв України. 

    Особливу цінність експозиції становлять праці відомих українських мистецтвознавиць і дослідниць народного мистецтва - Тетяни Кара-Васильєвої та Енгеліси Джигурди-Литвинець, які стали основою сучасного вивчення української вишивки та народного костюма. Також на виставці представлені популярні видання сучасних авторок Лідії Бебешко та Марії Чумарної, що поєднують дослідницький матеріал із практичним і сучасним поглядом на українську традицію. 

    Доповнюють інсталяцію вишиванки, п’яльця з вишивкою, нитки, глиняний посуд, декоративні елементи та символічні деталі, які створюють простір живої традиції та допомагають по-новому відчути красу української культури. 

    Виставка запрошує не лише милуватися візерунками, а й «читати» їхню мову  -  мову пам’яті, символів і культурної спадщини, що продовжує жити завдяки кожному з нас. 

Коли слово стає музикою й образом: світ Дніпрової Чайки

 

    «Коли слово стає музикою й образом: світ Дніпрової Чайки» -  під такою назвою у Херсонській обласній бібліотеці для дітей імені Дніпрової Чайки відбулася мистецька артімпреза, присвячена 165-річчю від дня народження письменниці, фольклористки, громадської діячки та однієї з фундаторок української дитячої опери - Людмили Олексіївни Василевської, відомої під літературним псевдонімом Дніпрова Чайка. Символічно, що саме її ім’ям на Херсонщині названо 2026 рік. 

    Учасниками заходу стали старшокласники Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу №48 Херсонської міської ради. Фахівці відділу естетичного виховання бібліотеки запросили молодь у світ, де українська пісня, народна легенда, море, театр і музика стали джерелом творчості письменниці та основою її неповторного художнього голосу. 

    Під час артімпрези присутні відкривали для себе Дніпрову Чайку не лише як авторку творів, а як людину, що тонко відчувала народну душу й уміла чути світ. Саме фольклор став для неї живим джерелом натхнення. Вона записувала народні пісні, легенди, перекази, зберігаючи для наступних поколінь подих своєї епохи. Та водночас і сама була талановитою носійкою української пісенної традиції - багато народних творів записано безпосередньо від неї. 

    Сучасники згадували надзвичайну мелодійність і щирість виконання Людмилою Василевською народних пісень та романсів. Її спів прикрашав музичні вечори у Херсоні й Києві, а Микола Лисенко в захопленні порівнював його із щебетанням соловейка. Друзі ж згадували, що голос письменниці був «чистим, як  спів чайки над Дніпром» - можливо, саме тому літературний псевдонім Людмили Олексіївни звучить так символічно й поетично. 

    Окрему увагу під час заходу було приділено творчому союзу Дніпрової Чайки та Миколи Лисенка - союзу, що подарував українській культурі чудові романси й перші  дитячі опери. Саме їхня спільна праця стала однією з яскравих сторінок українського музичного й театрального мистецтва кінця ХІХ - початку ХХ століття. 

    Старшокласники разом із бібліотекарем поринули в атмосферу мистецького Херсона - міста, де формувався творчий світ письменниці. Адже тут діяли різноманітні гуртки, відбувалися літературні й музичні вечори, народжувалися творчі ідеї та формувалося коло української інтелігенції.  

    Дніпрова Чайка жила й творила в епіцентрі  культурного середовища, спілкуючись із видатними діячами епохи та активно долучаючись до громадського й просвітницького життя.

    Емоційним акордом артімпрези стала розповідь про «Морські малюнки»  - цикл творів, який літературознавці недарма називають «малярством словом». У цих поетичних прозових образах море перетворюється на живу музику хвиль, світла й настрою, а слово звучить так само мелодійно, як пісня. 

    Наприкінці зустрічі старшокласники дійшли висновку: творчість Дніпрової Чайки залишається близькою й сучасною, адже в її творах і сьогодні живуть голоси народних пісень, шум степу, морські хвилі, легенди й сама мелодія української душі. Вона залишила нашій культурі не лише книги й поезії, а цілий художній світ - світ, у якому слово стає музикою й образом. 

WOW-музеї: дивуйся, відкривай, досліджуй!

 

    Чи можуть музеї дивувати, смакувати й навіть… трохи чарувати?

    Юні відвідувачі ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» переконалися - ще й як!

    Напередодні Дня Європи та в контексті Міжнародного дня музеїв фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки запросили дітей у незвичайну подорож -  євротур «WOW-музеї: дивуйся, відкривай, досліджуй!». 

    Замість звичних розповідей -  справжня мандрівка з квитками, маршрутом і несподіваними відкриттями. Озброївшись уявою та гарним настроєм, учасники вирушили до європейських міст, де на них чекали найнезвичайніші музеї. 

    У Загребі діти відкривали світ ілюзій, де реальність легко вводить в оману. У Кельні -  занурювалися в солодку історію шоколаду. У Брюгге - дізнавалися секрети улюбленої картоплі фрі, а в Амстердамі, у NEMO Science Museum, навіть випробували себе у створенні мильних бульбашок, відчувши себе справжніми дослідниками. Завершила подорож мистецька зупинка в Парижі -  у Музеї  цифрового мистецтва (Atelier des Lumières), де картини оживають і занурюють у світ світла, кольору та музики. 

     Особливої атмосфери додали тематичні аксесуари та «квитки мандрівника», які діти отримували як пам’ятку про кожну зупинку. А ще - інтерактивна карта Європи, де учасники самостійно знаходили міста й музеї та здобували приємні сюрпризи. 

     Євротур перетворився на захопливу гру, де кожен міг не лише дізнатися щось нове, а й відчути себе справжнім мандрівником-дослідником. 

     І найкращий результат - це щирі емоції дітей та подорож, яка залишиться в пам’яті. 

Танці, що об’єднують світ: рухайся і відкривай!

 

    До Міжнародного дня танцю фахівцями відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки у співпраці з ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» було проведено  яскравий та емоційний dance-мікс «Танці світу: рухайся і відкривай!» для юних відвідувачів. 

    Захід розпочався з пізнавальної розповіді про історію свята: коли і чому було започатковано Міжнародний день танцю та чому його відзначають саме 29 квітня. Учасники дізналися, що танець - це універсальна мова, яка допомагає людям з різних куточків світу розуміти одне одного без слів. 

    Основна частина заходу перетворилася на інтерактивну подорож різними країнами. Замість звичайного прослуховування музики діти переглядали уривки відео з танцями народів світу та намагалися вгадати країну і назву танцю. Такий формат викликав жвавий інтерес і активне обговорення. 

    Після кожного відео учасники знайомилися з особливостями танцю: його характером, рухами, настроєм і значенням у культурі народу. А найцікавіше -  кожен мав змогу спробувати себе в ролі танцівника: повторити окремі рухи або навіть імпровізувати, додаючи щось своє, оригінальне. 

     Атмосфера заходу була теплою, дружньою та творчою. Діти із задоволенням долучалися до активностей, підтримували одне одного та відкривали для себе нові танцювальні стилі. За свою активність і старання вони отримали приємні заохочення - смаколики. 

    Захід ще раз довів: танець - це не лише рух, а й емоції, спілкування та можливість бути собою. І незалежно від віку чи досвіду, кожен може відчути ритм і відкрити для себе цілий світ через танець.

    Світ танцю відкрився учасникам не лише через перегляд, а й через власний рух, емоції та сміливість спробувати нове.