Богдан Ступка — майстер сцени і кіно

    «Незабутні. Український ARTкод» — це не лише розповіді про митців минулого. Це можливість знову зустрітися з ними через їхню творчість, голос, образи, які назавжди залишилися в культурній пам’яті. Саме такою стала мистецька зустріч «Богдан Ступка — майстер сцени і кіно», присвячена 85-річчю від дня народження видатного українського актора.

    Захід для учасників Клубу активного довголіття провели фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки спільно з ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України». 

    Розповідь про Богдана Сильвестровича Ступку була побудована як своєрідний ескіз його мистецького життя — від дитинства та перших театральних кроків у Львові до київського періоду, великих театральних образів і яскравої кінокар’єри.

    Але цього разу за цифрами й назвами стояла жива людина і живий глядацький досвід. Майже 50 театральних образів та понад 100 ролей у кіно — величезний творчий шлях, у якому були і прості людські характери, і королі, гетьмани, трагічні герої, і персонажі, сповнені внутрішніх суперечностей.

    Особливе місце у розповіді посіли відеофрагменти вистав і фільмів за участі актора. Вони допомогли не просто говорити про його майстерність, а побачити й почути Ступку — різного, живого, надзвичайно органічного у кожному образі. 

    Саме відео стало своєрідним місточком до спогадів. Учасники зустрічі ділилися враженнями від перших зустрічей із творчістю Богдана Ступки, згадували вистави та фільми, говорили про його акторську гру. 

    Особливо проникливо звучали спогади про «Білого птаха з чорною ознакою» — фільм, який свого часу став для багатьох молодих глядачів справжнім відкриттям: несхожим на інше кіно, колоритним, живим, неповторним. Поява молодого Богдана Ступки на екрані, його Орест Дзвонар запам’яталися надзвичайною внутрішньою свободою, щирістю та глибиною. Для тогочасного глядача це було не просто нове ім’я в кіно — це було відчуття чогось справжнього, що важко було не помітити й неможливо забути. 

    Говорили про улюблені фільми й вистави, обговорювали режисерські рішення, творчий шлях актора, непрості часи, в яких йому довелося працювати, і, звичайно, сам феномен Богдана Ступки — митця, якому вдавалося залишатися переконливим у зовсім різних образах. 

    І, мабуть, найціннішим стало те, що розповідь про Майстра перетворилася на розмову про власні спогади, пережиті емоції та особисті зустрічі з його мистецтвом. Адже справжнє мистецтво не залишається лише на екрані чи сцені — воно продовжує жити в людській пам’яті. 

    Богдан Ступка давно пішов зі сцени й екрана. Але, слухаючи спогади учасників, ще раз переконуєшся: справжні Майстри не зникають. Вони залишаються у своїх ролях, у мистецтві й — найважливіше — у пам’яті людей. 

Життєдайна сила мистецтва Валентина Плаксєєва

     У його музиці звучала Херсонщина - широка й сонячна, з безкраїми степами та золотими полями, тихими водами Дніпра, красою рідного міста і особливою любов’ю до землі, на якій народився і жив. Валентин Плаксєєв умів перетворювати любов до рідного краю на мелодію, а поетичне слово - на пісню, яка зберігає пам’ять і почуття.

    Нещодавно виповнилося 90 років від дня народження цього талановитого херсонського композитора. Саме з його творчістю фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки спільно з працівниками ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» познайомили юних херсонців.

    Краєзнавчий нарис «Життєдайна сила мистецтва Валентина Плаксєєва» відкрив дітям неординарну особистість митця та його багатогранну творчу спадщину. Понад шість десятиліть свого життя Валентин Григорович присвятив музиці, створивши численні пісні, вокальні та інструментальні твори. Особливе місце у його творчості посідали композиції про рідний Херсон, Таврійський край, красу степів і природи, любов до родини та найдорожчих людей. 

    Окремо зупинилися на творчій співпраці композитора з поетами-земляками - Валерієм Куликом та Миколою Братаном. Саме їхні поетичні рядки ставали основою для пісень, у яких оживали образи рідної землі, степу, любові, херсонських краєвидів. Діти не лише побачили збірки та нотні видання, а й почули пісні, народжені у творчому тандемі поетів й композитора.

    Розповідь про співпрацю з Василем Мелещенком допомогла відкрити ще одну грань творчості Плаксєєва. Виявилося, що композитор писав не лише ліричні та патріотичні твори, а й багато пісень для дітей - світлих, щирих і життєрадісних.

    Особливе значення мала й сама візуальна подорож Херсонщиною. Через образи степу, золотих полів, Дніпра, соняшників, верб та південного неба діти могли уявити красу краю, яку Валентин Плаксєєв зберігав у своїй музиці. Для юних херсонців, багато хто з яких через війну давно не мав можливості побачити ці краєвиди наживо, це стало своєрідною зустріччю з мирною, сонячною Херсонщиною - тією, яку хочеться пам’ятати, берегти й неодмінно побачити знову.

    А завершенням зустрічі стала творча частина «Херсонщина, яку ми почули». Разом із дітьми обговорили, якою постала перед ними рідна земля у піснях композитора, які образи та кольори вони уявили, слухаючи музику. Кожен учасник обрав свій елемент - частинку майбутньої картини - і доповнив її власним баченням.

   Так окремі дитячі враження об’єдналися у спільну композицію - своєрідний образ Херсонщини, яку діти побачили, почули й відчули через мистецтво. 

    Мистецтво має дивовижну силу: воно допомагає зберігати те, що дороге серцю. Валентин Плаксєєв залишив нам Херсонщину в пісні - і поки звучить його музика, живе пам’ять про людину, яка понад усе любила свій рідний край.

Архип Куїнджі. Художник світла: мистецтво, що продовжує дивувати

 

    Фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки спільно з ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» запросили учасників «Клубу активного довголіття» на чергову зустріч із циклу «Архип Куїнджі. Художник світла» — ескіз мистецького життя з циклу «Незабутні. Український ARTкод».

    Ця зустріч була особливою ще до її початку: розповідь про Архипа Куїнджі учасники клубу самі попросили підготувати, адже творчість видатного художника викликала їхню зацікавленість і бажання дізнатися про нього більше.

    Під час мистецької подорожі слухачі простежили непростий життєвий шлях митця — від дитинства у Маріуполі та років злиднів до визнання одного з найсамобутніших художників свого часу. Говорили про наполегливу працю Архипа Івановича, його творчі пошуки, навчання, перші успіхи та участь у Товаристві пересувних художніх виставок.

    Та особливу увагу було приділено мистецтву Куїнджі — його дивовижній здатності передавати світло, колір і настрій природи. Україна, Крим, степи, море, нічне місячне сяйво, світанки й заходи сонця оживали на екрані в численних картинах майстра.

    Цього разу презентація складалася з 50 слайдів, адже кожну картину хотілося не просто назвати, а дати можливість уважно її роздивитися. Учасники милувалися тонкими кольоровими переходами, незвичайними поєднаннями барв, грою сонячного й місячного світла, вдивлялися в деталі та намагалися зрозуміти, як художникові вдавалося створювати на полотні майже відчутне світло.

    Але поступово розповідь про художника переросла у розповідь про людину.

    Говорили про Віру Леонтіївну Кечеджі-Шаповалову — кохану дружину, найближчого друга й однодумця митця; про дружбу з Дмитром Менделєєвим; про педагогічну діяльність і учнів Куїнджі; про його любов до тварин і птахів. Окремо зупинилися на благодійності художника — його готовності ділитися заробленим із молодими митцями, підтримувати мистецтво та допомагати тим, хто цього потребував.

    Так слайд за слайдом перед слухачами поставав не лише геніальний художник, а й людина великого серця — скромна, щедра, уважна до інших.

    Окремою частиною зустрічі стала розповідь про сучасне осмислення постаті Куїнджі — художню повість маріупольської історикині Ольги Демідко «Світло і тіні Маріуполя», яка відкриває маловідомі сторінки життя митця та атмосферу Маріуполя кінця ХІХ століття.

    Понад годину тривала ця мистецька подорож, але її учасники не поспішали завершувати зустріч. Після презентації вони ділилися враженнями, обговорювали побачені картини, висловлювали свої думки та захоплення творчістю художника.

    І, мабуть, саме це стало найкращим підсумком зустрічі. Адже мистецтво справді оживає тоді, коли хочеться не просто дивитися на картину, а говорити про неї, відчувати її й ділитися своїми враженнями.

    А фінальні слова презентації  — «Світло, що не згасає» — стали своєрідним підсумком усієї розповіді. Оскільки світло Архипа Куїнджі залишилося не лише на його полотнах. Воно продовжує жити у його мистецтві, у пам'яті про нього, у творчості його учнів і в зацікавленні людей, які й сьогодні відкривають для себе цього непересічного українського митця.  

Історична візитівка міста: знайомство з Херсонським художнім музеєм

    Фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки спільно з працівниками ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» запросили юних херсонців у захопливу віртуальну мандрівку «Історична візитівка міста: Художній музей ім. О. Шовкуненка» із циклу «Архітектурна окраса Херсона». 

    Під час заходу діти познайомилися з однією із найкрасивіших споруд Херсона -  будівлею колишньої Міської думи   (ратуші), яка з 1978 року є домівкою Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка. Учасники дізналися про історію її спорудження, архітектурні особливості, поєднання елементів неоренесансу та необароко, а також про те, як ця велична будівля стала справжньою архітектурною візитівкою нашого міста. 

    Окрему увагу було приділено історії самого музею -  від перших мистецьких зібрань, створених завдяки меценатам і колекціонерам, до однієї з найбагатших художніх колекцій Півдня України. Діти із зацікавленням розглядали репродукції живописних полотен, порцеляни, скульптури, а також альбоми, присвячені музею та його безцінним фондам. 

    Особливим моментом зустрічі стала розповідь про долю музею після 2022 року. Попри втрату значної частини колекції, музей продовжує жити, працювати, шукати викрадені твори мистецтва та зберігати пам'ять про культурну спадщину Херсона. Завершальний слайд «Музей, який житиме» став символом віри в те, що його зали знову відкриються для відвідувачів. 

    На завершення учасники долучилися до творчого мистецького челенджу «Малюємо натюрморт разом». Натхненням для юних художників став «Натюрморт з синім глечиком» Олексія Шовкуненка. Передаючи малюнок по колу, кожен додавав власні деталі, створюючи спільну інтерпретацію відомої роботи митця. Так діти змогли не лише познайомитися з творчістю художника, а й відчути себе справжніми митцями. 

    Знайомство з Херсонським обласним художнім музеєм імені Олексія Шовкуненка стало ще одним кроком до пізнання історії рідного міста, його архітектурної спадщини та культурних скарбів, які варто берегти й пам'ятати. 

Світло, яке перемагає темряву: знайомство з творчістю Рембрандта

    Фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки спільно з ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» провели для учасників «Клубу активного довголіття» ще одну мистецьку зустріч із циклу ArtStories «Мистецькі профілі крізь призму часу». 

    Цього разу захід «Рембрандт. Гра тіней і емоцій» був присвячений 420-річчю від дня народження видатного нідерландського художника Рембрандта ван Рейна - одного з найвизначніших майстрів світового живопису, який зумів перетворити світло й тінь на мову людських почуттів. 

    Попри спекотний літній день, зустріч зібрала чимало шанувальників мистецтва. Присутні здійснили захопливу подорож до Голландії XVII століття, дізналися про життєвий шлях художника -  від сина лейденського мірошника до митця світового рівня, а також відкрили для себе історію його тріумфів, втрат, творчих пошуків і незламної віри у своє покликання. 

    Важливою частиною презентації стало знайомство з найвідомішими полотнами Рембрандта. На великому екрані учасники мали змогу уважно роздивитися «Урок анатомії доктора Тюльпа», «Нічну варту», «Повернення блудного сина», проникливі портрети Тітуса, «Повірених гільдії сукнарів» та інші роботи майстра. Такий формат дозволив не лише почути розповідь, а й вдивитися у деталі картин, відчути дивовижну гру світла й тіні, побачити, як художник розкривав людські характери та емоції. 

    Щиру зацікавленість викликала розповідь про особисте життя Рембрандта -  щасливі роки поруч із Саскією, болючі втрати, фінансові труднощі та останній період його творчості. Саме ці сторінки біографії стали початком відвертої розмови про людську стійкість, силу духу і здатність не втрачати себе навіть тоді, коли життя посилає найважчі випробування. 

    Найбільший відгук у присутніх знайшла думка про те, що кожне покоління має свої випробування. Учасники жваво обговорювали непрості останні роки життя художника, порівнювали їх із сучасними викликами, розмірковували про оптимізм, працелюбність, віру та внутрішню силу, які допомагають людині вистояти за будь-яких обставин. 

    Після завершення презентації розмова не закінчилася. Присутні ділилися власними враженнями, ставили запитання про творчість митця, згадували історичну епоху, у якій він жив, висловлювали свої думки щодо побачених картин. Саме в такому живому спілкуванні народжується справжній інтерес до мистецтва, коли воно стає не лише предметом захоплення, а й приводом для роздумів про власне життя. 

    Рембрандт залишив світові не лише картини. Він залишив урок людяності, співчуття, любові й мудрості. Його мистецтво нагадує нам: справжня краса народжується там, де світло зустрічається з людською душею. Саме тому його полотна й сьогодні продовжують хвилювати, надихати та об'єднувати людей різних поколінь. 

Вартові музейних скарбів: знайомство з історією Херсонського краєзнавчого музею

    Чи можуть старовинні будівлі розповідати історії? А чи здатен музей стати справжнім вартовим пам’яті про рідне місто? Відповіді на ці запитання шукали учасники краєзнавчих нотаток «Вартові музейних скарбів: Краєзнавчий музей» із циклу «Архітектурна окраса Херсона». 

     Захід провели фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки спільно з ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України».

     Під час зустрічі юні херсонці здійснили захопливу подорож у минуле одного з найстаріших музеїв Півдня України. Діти дізналися, як наприкінці ХІХ століття завдяки наполегливості археолога, краєзнавця та громадського діяча Віктора Гошкевича невелика колекція старожитностей перетворилася на музей, який згодом став справжньою скарбницею історії краю. 

    Особливий інтерес викликали архівні світлини старого Херсона. Учасники побачили перші домівки музею, простежили його шлях від приміщення Херсонської громадської бібліотеки до колишнього нічліжного будинку Фальц-Фейна, а згодом - до величної споруди колишнього Херсонського окружного суду, яка сьогодні є однією з архітектурних перлин міста.

    Школярі познайомилися з творчістю архітектора Владислава Домбровського, дізналися про особливості неокласичної архітектури будівлі музею, символіку скульптур Феміди та Немезіди, а також побачили знамениті парадні сходи, що стали його справжньою окрасою. 

    Доповнили розповідь відеофрагменти музейних експозицій, які дозволили зазирнути до залів музею та побачити унікальні археологічні, етнографічні й історичні колекції, що зберігали  пам’ять про минуле Херсонщини.

    Особливо зворушливою стала розмова про сьогодення музею. Учасники дізналися про випробування, які випали на долю цієї пам’ятки під час війни, та про людей, які продовжують берегти музейні скарби навіть у найскладніші часи. 

      На завершення зустрічі діти із захопленням склали тематичні пазли із зображенням будівлі музею, відтворивши одну з найвідоміших архітектурних пам’яток Херсона. 

    Захід ще раз нагадав усім присутнім: музеї зберігають не лише експонати. Вони бережуть пам’ять про людей, події та час, допомагаючи нам краще зрозуміти власну історію й відчути нерозривний зв’язок із рідним містом. 

Ель Греко. Політ форм і кольору: мистецька подорож крізь століття

    Фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки спільно з ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» запросили учасників «Клубу активного довголіття» на чергову зустріч із циклу ArtStorie  -  «Ель Греко. Політ форм і кольору», присвячену 485-річчю від дня народження видатного художника. 

    Для багатьох присутніх ім’я Ель Греко стало справжнім відкриттям. Учасники заходу дізналися, що всесвітньо відомий митець насправді мав грецьке походження і носив ім’я Доменікос Теотокопулос. Разом із художником вони здійснили захопливу подорож від острова Крит, де розпочався його творчий шлях, через Венецію та Рим до Толедо -  міста, яке стало його другою батьківщиною та джерелом натхнення. 

    Під час зустрічі присутні познайомилися з особливостями творчої манери митця, дізналися, чому його картини свого часу викликали подив і суперечки, та відкрили для себе дивовижний світ його образів, сповнених духовності, світла й емоційної сили. 

    Особливе враження справили найвідоміші твори художника -  «Поховання графа Оргаса» та «Краєвид Толедо». Учасники уважно розглядали репродукції, знайомилися з альбомами та книгами про творчість майстра, відкриваючи для себе нові сторінки історії світового мистецтва. 

    Зустріч пройшла в атмосфері щирої зацікавленості та доброзичливого спілкування. Після завершення презентації слухачі ставили запитання, ділилися враженнями й обговорювали почуте, що стало найкращим свідченням того, що мистецтво Ель Греко й сьогодні здатне хвилювати, дивувати та надихати. 

ArtStories вкотре довели: справжнє мистецтво не знає ані часових, ані вікових меж, а знайомство з його шедеврами відкриває нові горизонти для кожного, хто готовий до відкриттів.