Сніжна феєрія

       Співробітники відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели інтерактивну бібліотечну годину «Сніжна феєрія», захід був організований спільно з ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України». Заняття відбулося у казковій зимовій атмосфері, учасники поринули у світ зимової природи, де кожна гілочка та кожен слід на снігу розповідають свою маленьку історію.

      Всі інтерактивні завдання були побудовані з урахуванням вікових особливостей дітей і мало чітку методичну структуру. На початку бібліотекар провів презентацію мистецтва витинанки – традиційного українського ремесла вирізання паперових візерунків. Юні учасники дізналися, що колись витинанками прикрашали оселі: вирізали сніжинки, квіти, птахів, дерева та зірки, а потім наклеювали їх на вікна, стіни й полиці.

         Для практичного ознайомлення з темою дітям представили тематичну літературу: «Сучасна витинанка» Кирила Моргунова з покроковими інструкціями для вирізання, «Дивовижне мереживо витинанки» Ірини Зяткіної з історією мистецтва та символікою візерунків, а також збірку «20 ідей для паперового мистецтва: паперові витинанки», що надихала на власні експерименти.

          Особливу зацікавленість викликала інтерактивна гра «Що на картинці не так?», де діти розглядали казкову сцену зимового лісу з тваринами, що пили чай за столом. Сім «химерних» деталей – від перевернутого годинника до літаючого печива – учасники повинні були помітити, розвиваючи уважність, аналітичне мислення та вміння працювати в команді. Далі діти взяли участь у грі на платформі Learning, де шукали пари схожих витинанок, а завершальною частиною стала вікторина про історію та техніку витинанки, що закріпила отримані знання.

       Кульмінацією «Сніжної феєрії» став творчий майстер-клас, під час якого кожен учасник створював власну витинанку, наклеював її на картон і оздоблював додатковими декоративними елементами олівцями та фарбами. Діти мали можливість проявити індивідуальність, вільно експериментувати з формою та кольором, закріплюючи навички та отримуючи задоволення від творчого процесу.

      Бібліотечна година «Сніжна феєрія» стала гармонійним поєднанням теоретичного ознайомлення з мистецтвом, інтерактивного навчання та практичної творчості. Захід допоміг дітям не лише відчути красу зимової казки, а й розвинути увагу до деталей, фантазію, дрібну моторику та творче мислення.

Майстер пейзажу Віктор Трапенок

                             

Багата й щедра херсонська земля на таланти. До когорти відомих імен, які прославили Херсонщину далеко за її межами, належить і художник Віктор Михайлович Трапенок  - майстер пейзажного живопису, закоханий у красу та безкраї простори Таврійського краю.

Саме з творчістю талановитого земляка фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки познайомили юних відвідувачів книгозбірні під час краєзнавчого нарису «Майстер пейзажу Віктор Трапенок», присвяченого 85-річчю від дня народження художника.

Діти з цікавістю дізналися, як розпочинався шлях художника в мистецтві, хто підтримав його перші кроки та став творчим наставником. Бібліотекарі відкрили для присутніх ім’я ще одного видатного митця нашого краю — живописця Георгія Курнакова, якому Віктор Михайлович завдячував своїм становленням і вибором життєвого шляху. Саме його слова:

«Нашим головним учителем повинна бути природа» - стали творчим правилом художника на все життя.

Закоханий у природу Херсонщини  - Дніпро, плавні, тихі річки й степи - Віктор Трапенок зумів передати у своїх картинах її красу, завдяки тонкому відчуттю кольору, світла й настрою. Особливо зачарували присутніх його пейзажі - спокійні, світлі, надзвичайно ліричні. Діти із задоволенням переглянули роботи митця: вони побачили ранню весну й золоту осінь, туманний ранок на річці та останні промені вечірнього сонця.

Юні художниці також звернули увагу на відмінності пейзажів Криму, які Віктор Трапенок писав у різні роки, та відзначили особливості зображення унікальної природи цього куточка України.

Хоча пейзаж був головним жанром у творчості митця, він також працював у жанрах натюрморту, портрета й індустріального пейзажу. З цими роботами діти також мали змогу познайомитися та зауважили, що в них художник часто віддавав перевагу олійному живопису. Та навіть у цих творах відчувається любов до природи, гармонії та внутрішнього спокою.

Окрему увагу під час зустрічі було приділено ролі Віктора Михайловича в культурному житті Херсонщини, а також тій підтримці й турботі, яку він завжди відчував з боку родини. Саме завдяки близьким і друзям побачив світ альбом із репродукціями картин художника та спогадами про нього, який викликав щирий інтерес у майбутніх художниць.

Знайомство підростаючого покоління з митцями Херсонщини та культурною спадщиною нашого краю має надзвичайно важливе значення. Адже навіть тоді, коли мистецтво намагаються знищити, воно продовжує жити - у картинах, у пам’яті, у наших серцях і в наших дітях.

Орнамент незламності: життя наперекір війні

                                       

У відділі естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки представлено незвичайну виставку творчого доробку херсонської художниці Оксани Жукової «Орнамент незламності: життя наперекір війні».

Експозиція вражає глибиною, символізмом і несподіваними художніми рішеннями. Роботи майстрині - це оригінальне поєднання петриківського розпису з багатоплановими сюжетами, у яких переплітаються історія, культура, біль і надія сучасної України.

Серед образів - білосніжний кінь, символ 2026 року, чистоти й оновлення; карта України, наповнена мотивами традиційної вишивки та колосками пшениці; зворушливий сюжет із новонародженим немовлям як уособленням продовження життя навіть у час війни.

Особливо вражає глибоке знання художницею історії українського народу, її тонке почуття гумору та щира любов до літератури. Про це свідчать портрет пузатого Пацюка – колоритного персонажа повісті Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом», образ гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, а також знакова для кожного херсонця скульптура Слави - дівчини з вінком у руках, що височить над Дніпром у Парку Слави й ніби вдивляється у лівобережну, тимчасово окуповану Херсонщину.

Зворотний бік великих гільз прикрашений традиційним петриківським орнаментом, а малі гільзи повністю оздоблені яскравими квітковими мотивами. Уся ця краса - витвір рук талановитої, тендітної й скромної херсонської художниці Оксани Жукової, якій вдається перетворювати холодне, смертельно небезпечне залізо на символи життя, пам’яті та надії.

Випускниця Херсонського училища культури за спеціальністю «декоративно-прикладне мистецтво», багаторічна викладачка образотворчого мистецтва, Оксана Жукова навряд чи могла уявити, що настане час, коли матеріалом її творчості стануть артефакти війни. Та сьогодні цей вид мистецтва набуває особливого значення: роботи майстрині дарують високопосадовцям і гостям міста, розігрують під час благодійних аукціонів і лотерей, допомагаючи нашим захисникам.

Нові виклики часу народжують нові форми творчості, відкриваючи несподівані грані таланту митців. Запрошуємо поціновувачів мистецтва відвідати виставку й побачити, як суворі артефакти війни в руках художниці перетворюються на справжні шедеври - про незламність, життя і віру в майбутнє.

Пухнасті пригоди серед снігів

                        

         Ліс вкрився білою ковдрою, а холодне повітря тріпотіло від морозного сяйва. Снігові заметілі перетворили його на справжнє казкове царство, де кожна гілочка й кожен слід на снігу розповідають свої маленькі історії. Саме у такій атмосфері для дітей відділ естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки спільно з ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» провів творчу подію «Пухнасті пригоди серед снігів».

           На початку заходу малеча поринула у зимовий ліс і познайомилася з його найпухнастішими мешканцями – маленькими зайчиками. Вони стрибають по снігу, залишаючи сліди на білому покривалі, ховаються під кущами, щоб не злякати хижаків. Довгі вушка допомагають їм чути найменший звук, а густе світліше хутро взимку надійно ховає серед снігу. Зайчики люблять зимові ягоди, коріння та гілочки. Вони обережні, але неймовірно грайливі, і навіть у морозну тишу лісу приносять маленьку зимову казку. 

     Під час заходу діти ознайомилися з тематичними книжками, які розкривають зимове життя лісових тварин. Особливу увагу привернула книга «Як зайчики зиму проводили» Марії Чумарної – історія про маленьких зайців, їхні пригоди та звички під час холодної пори року, що чудово підходить для молодших читачів. Яскраву зимову атмосферу доповнила «Велика книга зимових історій». Для поціновувачів народної творчості була представлена збірка «Зимовий казковечір для чемної малечі. Лисиця та вовк: народні казки про тварин», де оживають зимові пригоди зайців, вовків, лисиць та інших лісових мешканців.

       Інтерактивна частина заходу перетворилася на справжню гру в зимовому лісі. Діти розгадували загадки, шукали тварин на спеціальних картинках і відточували спостережливість, уважно помічаючи кожного лісового мешканця. Завдання допомогли не лише весело провести час, а й краще пізнати життя тварин узимку.

          Кульмінацією події став творчий майстер-клас, під час якого юні учасники створювали аплікації зайців. Кожен пухнастий герой оживав на папері завдяки фантазії та старанності дітей: грайливий, світлий і казковий, немов щойно вискочив із засніженого лісу. 

   Творча майстерня «Пухнасті пригоди серед снігів» стала гармонійним поєднанням літератури, гри й творчості. Захід подарував дітям теплі емоції, нові знання про зимових звірят та їхні пригоди, а також відчуття справжньої казки, яка ще довго звучатиме у дитячих серцях.

Зимова казка в кольорах

                              

Відділ естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки продовжує традицію знайомства юних читачів із великим мистецтвом світу. Цього разу учасники художньої студії «Art Kid’s» поринули у світ зимової природи, надихнувшись роботами американського художника Чарльза Берклі – майстра, який умів передавати живу енергію лісів, полів і небес через яскраві кольори та динамічні композиції.

Мета заняття полягала у розвитку творчої уяви дітей, формуванні навичок передачі настрою природи, а також у заохоченні до індивідуального художнього самовираження. Для початку вони активно спостерігали за його роботами, відчували колірні контрасти та ритм ліній, що створюють живу атмосферу зимового пейзажу.

Особливу увагу діти звернули на гру кольору, світла та тіні. Роботи Берклі відзначаються експресивністю, сміливими мазками і здатністю передавати емоції природи – саме це надихнуло юних художників на власні експерименти. Діти створювали зимові ліси, снігові завитки та казкові доріжки, комбінували кольори, гралися з формами та дозволяли інтуїції вести процес малювання.

Бібліотекар підказував дітям, пояснював принципи роботи з фарбами та композицією, надихав на пошук власного стилю та заохочував сміливо висловлювати свої художні ідеї.

У результаті заняття учасники студії отримали неповторний досвід творчого самовираження. Кожна робота стала яскравим відображенням індивідуального сприйняття зимової природи, а сам процес показав, що мистецтво – це свобода, експеримент і радість відкриття нових світів у кольорі та формі.

Казкова мелодія зимового лісу

                             

Зима – це пора, коли ліс завмирає у сріблястій тиші, а кожен морозний подих наповнює повітря відчуттям казки. Саме в такій атмосфері зимового дива відділ естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки спільно з ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» запросили дітей до участі в інтерактивній творчій майстерні «Казкова мелодія зимового лісу».

Початок заходу був схожий на тиху лісову казку. Діти почули образну розповідь про одного з найвпізнаваніших птахів зими – снігура. Його яскраві червоні грудки, немов живі вогники, зігрівають зимовий ліс і дарують відчуття тепла навіть у найлютіші морози. Снігурі не бояться холоду, з’являються разом зі снігом і нагадують, що навіть узимку природа залишається живою, красивою й сповненою життя. У народних уявленнях снігур – символ тиші, спокою та справжньої зимової казки.

Під час заходу учасники ознайомилися з тематичними книгами, що доповнили розповідь про зимовий ліс і його мешканців. Особливу увагу привернула тепла й зворушлива історія «Мій друг снігур» Надійки Гербіш, яка через образ пташки розкриває любов до природи та спостережливість. Зимову казкову атмосферу підтримала книга «Сніговик» Майкла Морпурґо – історія про диво, дружбу й щиру віру в добро. Зимового настрою додала віршована книга «Снігур Робін, що вкрав Різдво» Рейчел Моррісро, яка захопила дітей яскравим сюжетом і нагадала про силу добрих вчинків.

Після літературної частини розпочався інтерактивний блок. Діти із захопленням розгадували анаграми, складаючи слова на зимову тематику, а також виконували завдання казкового пазла «Що кому підходить?», поєднуючи птахів і тварин з їхньою їжею. Такі вправи допомогли учасникам краще пізнати мешканців зимового лісу та їхні звички.

Завершальним акордом заходу став творчий майстер-клас, під час якого діти малювали снігура. Кожен юний художник створював власний образ зимової пташки, передаючи її настрій, колір і характер. У дитячих роботах снігурі оживали на папері – яскраві, теплі й казкові, немов щойно прилетіли з засніженого лісу.

Інтерактивна творча майстерня «Казкова мелодія зимового лісу» стала гармонійним поєднанням пізнання, гри й творчості. Захід подарував дітям теплі емоції, нові знання про зимову природу та відчуття справжньої казки, мелодія якої ще довго звучатиме у дитячих серцях.

Єднаємося дотиком і словом

                         

У стінах Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки відбувся тематичний захід молодіжно-читацького клубу «MoNoLit» під символічною назвою «Єднаємося дотиком і словом», підготовлений і проведений фахівцями відділу естетичного виховання. Формат історико-мистецького кола об’єднав живе слово, візуальні образи, творчість і особисту участь кожного, створивши простір щирого діалогу та спільних сенсів.

Зустріч стала емоційною подорожжю крізь сторінки української історії – від давніх часів до сьогодення. У центрі розмови була Україна як спільний дім, а також цінності, що допомагають нам вистояти в складні часи: єднання, підтримка, взаємна відповідальність і сила слова. Учасники разом розмірковували над тим, що означає бути поруч одне з одним сьогодні – у думках, діях і простих людських жестах.

Під час історичного кола молодь ознайомилася з прикладами згуртованості українців у різні історичні періоди: від громадського укладу козацької доби й формування національної свідомості до сучасних викликів, які потребують спільних зусиль і внутрішньої стійкості. Особливу увагу було приділено тому, як спільні цінності, культура й пам’ять допомагають зберігати відчуття цілісності країни навіть у найважчі моменти.

Окремим акцентом заходу стало осмислення сучасності. У розмові йшлося про підтримку як щоденну дію – волонтерство, взаємодопомогу, культурний спротив, уміння слухати й бути поруч. Учасники дійшли спільної думки: єднання не є абстрактним поняттям, воно народжується в простих, але важливих вчинках кожного.

Глибини заходу додала мистецька складова, адже саме мистецтво здатне об’єднувати там, де бракує слів. Кульмінацією стала спільна творча акція: на ватмані з контуром України учасники залишали відбитки долонь, змочених у жовтій і блакитній фарбах. Кожен дотик символізував особисту присутність, підтримку й віру в спільне майбутнє.

Особливо зворушливим моментом став виступ юної письменниці Альбіни Костенко – учениці 11 класу, активної учасниці клубу «MoNoLit» та представниці молодого літературного покоління. Її твори нещодавно увійшли до книги «Херсонщина. Арт-спротив», а під час зустрічі Альбіна презентувала власний поетичний текст про єдність і підтримку. Щире, емоційне слово було тепло сприйняте слухачами та підтвердило: голос молоді звучить впевнено й небайдуже.

Захід показав, що бібліотека сьогодні – це не лише простір знань, а й місце зустрічі думок, почуттів і спільних дій. Через історію, мистецтво та живу участь кожен присутній відчув: Україна починається з людини поруч, з простягнутої руки, сказаного вчасно слова і готовності бути разом тоді, коли це найбільше потрібно.