Великодні барви України

     Великдень - одне з найважливіших християнських свят, яке має глибоке духовне і культурне значення. Це не просто весняний день чи традиція освячення кошиків - це утвердження життя над смертю, добра над злом та віри над відчаєм.

    В Україні Великдень завжди був однією з найочікуваніших і найурочистіших подій.

    Напередодні цього величного дня у відділі естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки  для дітей імені Дніпрової Чайки оформлено книжкову виставку-колаж «Великодні барви України», яка запрошує читачів у світ світла, традицій і духовного оновлення та поєднує минуле і сучасність, духовність і творчість. 

    Подорож виставкою розпочинається з розділу «Світло, що сходить із віками», де оживають витоки свята, давні звичаї та обряди українського народу. Видання, представлені тут, допомагають відчути атмосферу підготовки до Великодня, зрозуміти глибину народних традицій і їхню роль у житті родини. 

    Далі увага переноситься до розділу «Знаки, що передають сенси», який відкриває символічний світ Великодня. Через знайомі образи - паску, святковий кошик, обряд освячення - читачі мають змогу побачити, як у простих на перший погляд речах закладено глибокий духовний зміст і вікову мудрість. 

    Яскравим акцентом виставки є розділ «Барви української писанки». Тут Великдень постає як свято кольору й творчості: орнаменти, символи та традиції писанкарства розкриваються як особлива мова, через яку українці передавали свої побажання, віру і надію. 

    Завершує експозицію розділ «Свято, що живе у серці», який переносить відвідувачів у сучасний вимір Великодня. У художніх творах і мистецьких образах відчувається тепло родинного свята, щирість емоцій і духовна глибина, що об’єднує покоління. 

    Книжкова виставка «Великодні барви України» створює цілісний простір, у якому традиції оживають, символи набувають нового звучання, а святковий настрій знаходить відгук у серці кожного відвідувача. 

 

Театр - шлях крізь віки: мистецька подорож у світ сцени та перевтілень

 

    Театр - це особливе мистецтво, де історії оживають прямо на сцені, а вигадка стає реальністю. Юні відвідувачі ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» разом із фахівцями відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки здійснили яскраву мандрівку світом сцени, емоцій і перевтілень під час мистецької панорами «Театр - шлях крізь віки». 

    Вони стали свідками зародження сценічного мистецтва у Стародавній Греції, спостерігали за грою мандрівних акторів на площах і ярмарках середньовічних міст, зазирнули за куліси шекспірівської сцени, а також були вражені незвичайними костюмами, пластикою та рухами японського мистецтва Кабукі, витонченістю й елегантністю французького театру  епохи романтизму. 

    Не оминули під час цієї мистецької мандрівки й сторінки українського сценічного мистецтва. Бібліотекарі розповіли дітям про вертепи й народні обряди, про чудові п’єси з народного життя Івана Котляревського, а також про славнозвісний театр корифеїв кінця ХІХ - початку ХХ століття, який став важливою віхою у розвитку української сцени. 

    Учасники заходу із захопленням згадували власні відвідування театру, ділилися незабутніми враженнями, емоціями та переживаннями, які назавжди залишилися у їхній пам’яті. Тож пригадати сучасні види сценічного мистецтва, а також тих, хто створює виставу, було для них зовсім не складно. Тим більше, що на допомогу прийшли книги та довідкові видання про це мистецтво. 

    Театр існує вже тисячі років і продовжує дивувати все нові й нові покоління глядачів. І дуже хочеться вірити, що для юних херсонців ця мистецька панорама стане ще одним кроком до щирої любові до сцени, книги й мистецтва, а попереду на них чекають нові зустрічі з чарівним світом театру, який дарує радість, натхнення і незабутні емоції. 

Книжкові дива на екрані: захоплива кіномандрівка для юних читачів

 

    Дитинство - це час, коли хочеться вірити у дива, відкривати нові світи та вирушати назустріч пригодам. Саме тому учні 5–6 класів Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу №48 Херсонської міської ради разом із фахівцями відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки  здійснили незвичайну подорож - кіномандрівку «Книжкові дива на екрані», де книги оживають, перетворюючись на мультфільми та фільми.

    Захід відбувся в межах Всеукраїнського тижня дитячого читання – 2026 «Весняний навігатор: маршрутами читацьких відкриттів», який триває з 23 березня по 2 квітня 2026 року. 

    Під час кіномандрівки школярі побували одразу у п’яти дивовижних книжкових світах: у чарівному замку, серед зірок, у країні чудес, у різдвяному поїзді та старовинному місті. На них чекали історії, які розповідають про різні види дива: магію - «Мандрівний замок Хаула», філософію життя - «Маленький принц», фантазію - «Аліса в Країні Див», різдвяну казку - «Полярний експрес» та історію змін - екранізацію за мотивами «Різдвяної пісні в прозі» Чарлза Діккенса.

      Цього ж дня кіномандрівка продовжилася офлайн - для юних відвідувачів ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України», які також із захопленням долучилися до книжково-кінематографічної подорожі.

    Діти дізналися, що кожен мультфільм має свою книжкову основу, познайомилися з авторами відомих творів - Діаною Вінн Джонс, Антуаном де Сент-Екзюпері, Льюїсом Керроллом, Крісом Ван Оллсбургом, Чарлзом Діккенсом - та відкрили для себе цікаві факти про створення екранізацій.

      Особливе захоплення викликали історії про чарівний світ «Мандрівного замка Хаула», філософську глибину «Маленького принца» та неймовірні пригоди «Аліси в Країні Див». Приємно, що деякі школярі вже читали книги й охоче ділилися своїми враженнями, порівнюючи їх із сучасними мультфільмами.

      Під час заходів діти не лише переглядали фрагменти відомих екранізацій, а й порівнювали їх із книжками, обговорювали героїв, сюжети та головні ідеї творів. Жваве спілкування доповнила весела кіновікторина, під час якої вони із задоволенням перевіряли свої знання. 

      Кіномандрівка ще раз довела: у кожній хорошій книзі живе маленьке диво. А коли до нього долучається кіно - це диво стає ще яскравішим. 

      Юні читачі зробили для себе важливе відкриття: найцікавіше починається тоді, коли сам відкриваєш книгу і створюєш власний уявний світ.

      І саме бібліотека стає тим місцем, де такі відкриття починаються.

 

Неповторний смак Півдня

 

    У відділі естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки відкрилася виставка творчого доробку херсонської художниці Яни Голуб’ятникової «Неповторний смак Півдня». 

    Картини, сповнені світла, повітря та щедрих барв нашої Таврії - півдня України, дарують глядачам особливий настрій. Насичені кольорами натюрморти зі стиглими плодами, квітами й теплими відтінками сонця створюють атмосферу спокою та гармонії. 

    Для мешканців прифронтового міста така зустріч із мистецтвом стає справжнім ковтком свіжого повітря - можливістю хоча б на деякий час відволіктися від тривожних буднів, відчути красу навколишнього світу та знайти хвилини емоційного відпочинку. 

    Відвідувачі бібліотеки зупиняються біля картин, уважно вдивляються у яскраві барви натюрмортів і діляться своїми враженнями. Багато хто говорить, що ці роботи дарують відчуття тепла, сонця й справжнього літнього настрою, допомагають на мить відволіктися від тривожних думок і просто насолодитися красою.

    Авторка виставки - херсонська художниця, членкиня Національної спілки художників України Яна Голуб’ятникова, у творчості якої особливе місце займає поетика кольору та світла. У своїх роботах вона майстерно передає щедрість південної природи, красу простих речей і радість життя. Її натюрморти вирізняються яскравою теплою палітрою, сміливими живописними рішеннями та особливою атмосферою сонячності, що відчувається у кожній роботі. 

    Творчість художниці відома не лише в Україні, а й за її межами. Картини Яни Голуб’ятникової зберігаються у музейних та приватних колекціях різних країн світу - зокрема України, Швеції, Японії, США та Іспанії. 

    Запрошуємо всіх охочих завітати до книгозбірні та доторкнутися до світу кольору, світла та життєрадісної енергії південного краю. І, можливо, саме тут - серед книг і картин  - кожен відвідувач зможе на мить зупинитися, відчути неповторний смак Півдня і понести із собою маленьку частинку краси, тепла та радості.

Тарас Шевченко і ми: перезавантаження історії

 

    Інколи нам здається, що ми добре знаємо відомих людей з історії.

    Але якщо подивитися уважніше - відкривається зовсім інший світ.

    Ми всі чули ім’я Тараса Шевченка. Знаємо, що він поет і автор «Кобзаря»…

    Перезавантажити свої знання та уявлення про Тараса Шевченка, побачити його не лише як автора віршів із підручника, а й як талановитого художника, мрійника і людину великої сили духу запропонували фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки юним відвідувачам укриття ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» під час мистецької презентації «Тарас Шевченко і ми: перезавантаження історії».

    Діти дізналися, чому поета називають Кобзарем, говорили про значення його творчості для української культури та переглянули старовинні видання книги, яка стала символом українського слова.

     Особливу зацікавленість у юних слухачів викликала розповідь про дитинство майбутнього митця. Вони з подивом дізналися, що маленький Тарас дуже любив малювати, копіював ікони та навіть створював свої перші малюнки вуглиною на стінах. Мрія навчитися мистецтва здавалася майже недосяжною, адже він був кріпаком.

    Саме тому дітей зацікавила історія про те, як друзі-митці допомогли викупити Тараса Шевченка з неволі. Вразила їх і розповідь про те, що колишній кріпак, отримавши можливість навчатися в Імператорській академії мистецтв у Петербурзі, став одним із найкращих студентів і здобував нагороди за свої художні роботи.

     Учасники зустрічі переконалися, що Шевченко був не лише геніальним поетом, а й видатним художником. Він створив понад тисячу мистецьких робіт: портрети, пейзажі, історичні сцени та замальовки з подорожей Україною. Діти із зацікавленням розглядали його картини, зокрема відомі твори «Катерина» та «Селянська родина», а також численні автопортрети митця.

    Окремою частиною знайомства із Тарасом Григоровичем став сучасний погляд на творчість поета. Присутні прослухали добірку пісень на слова Кобзаря у виконанні популярних гуртів і співаків та впевнилися, що його поезія й сьогодні надихає музикантів і звучить по-новому для молодого покоління.

    

    Так діти вкотре переконалися: кожне покоління відкриває для себе Тараса Шевченка по-новому, ніби перезавантажуючи його історію та знаходячи в ній натхнення для майбутнього.

 

Пером і пензлем: Шевченко, який говорить із нами сьогодні

    До дня народження Тараса Шевченка у відділі естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки оформлено книжкову виставку «Пером і пензлем». Це спроба побачити знайоме ім’я по-новому - не лише як символ, а як живу людину, сильну, вразливу, глибоку.

     Останніми роками інтерес до Шевченка відчутно зростає. Молодь перечитує його тексти, знаходячи в них сучасне звучання, впізнаючи в його рядках власні переживання, біль і надію. Його слово перестає бути «шкільним» і стає особистим.

    Виставка побудована за трьома напрямами, які розкривають цілісність  таланту генія.

  У першому розділі – «Сяйво пророчого слова» , представлені різні видання «Кобзаря», поезія, проза, дослідження літературної спадщини. Тут можна побачити, як поетичне слово Шевченка переживає нові оформлення, нові прочитання, нові інтонації.

    Його рядки й сьогодні звучать напрочуд точно. Вони про гідність. Про свободу. Про любов до України, яка не потребує гучних декларацій.

    У наступному розділі – «Неосяжний світ художника», Шевченко постає професійним художником, академіком гравюри. Альбоми його робіт, мистецтвознавчі видання, представлені на виставці, відкривають цю грань митця.        В картинах Тараса Григоровича - тиша і драматизм, людські долі, пейзажі, сповнені внутрішнього світла. Це світ, у якому слово ще не написане, але вже відчуте. 

    Третій розділ - «Дві стихії - одна душа», поєднує книги про життєвий шлях Шевченка, його духовні пошуки, взаємозв’язок літературного й художнього обдарування.

    Його поезія народжувалася з образу, а образ -  із внутрішнього слова. Саме в цьому поєднанні двох стихій і розкривається справжній масштаб постаті Тараса Григоровича.

    Книжкова виставка «Пером і пензлем» - це не лише про минуле. Це про діалог. Про Шевченка, який не віддаляється в часі, а навпаки -  стає ближчим і зрозумілішим.  

    Минають роки, змінюються покоління, формати й обкладинки, але слово Кобзаря не втрачає сили. Воно говорить до нас просто і чесно -  про свободу, гідність, любов до рідної землі. І, можливо, саме сьогодні ми чуємо його ще виразніше. 

                                     

Орнамент як бренд: традиція в сучасному культурному просторі

 

    Чи може народний орнамент бути брендом? Чи здатна традиція працювати в сучасному культурному просторі так само активно, як модні дизайнерські тренди? Саме над цими питаннями замислилися дев’ятикласники під час серії мистецьких онлайн-зустрічей - етнодизайнерських лабораторій «Орнамент як бренд: традиція в сучасному культурному просторі».

    Заходи провели фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки для учнів 9-х класів Херсонської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 55 Херсонської міської ради та Херсонського Таврійського ліцею Херсонської міської ради.

    Під час етнодизайнерських лабораторій йшлося про те, що бренд - це не лише логотип, а передусім образ, емоція, довіра та репутація, які виникають у свідомості людей. Учні розглядали поняття культурного бренду як символу, що представляє територію або народ, та обговорювали, чи може український орнамент стати таким впізнаваним маркером країни.

    Окрему увагу було приділено поняттю айдентики як системі візуальних ознак, за якими впізнається стиль: палітрі, формі, композиції, характеру ліній, символіці. На прикладах сучасних інтерпретацій традиційних розписів школярі побачили, як орнамент виходить за межі музейного простору та входить у дизайн одягу, аксесуарів, міського середовища, соціальних ініціатив і культурної дипломатії.

    Учасники проаналізували, як саме традиція стає брендом: через активність майстрів, сучасний менеджмент, роботу в соціальних мережах, впізнаваність палітри, взаємодію з молоддю. Особливу зацікавленість викликала тема трансформації орнаменту відповідно до реалій сьогодення та потреб сучасного споживача.

    Окремим, делікатним блоком стало осмислення теми «Орнамент і час війни». Учні говорили про перетворення артефактів війни на арт-об’єкти не як про декорування руйнування, а як про культурну відповідь на нього. Квітка в орнаменті постає символом відродження й внутрішньої сили.

    Також було звернено увагу на те, як українські бренди одягу та аксесуарів інтегрують традиційні мотиви у свої колекції. Якщо раніше такі приклади були поодинокими, то повномасштабне вторгнення посилило потребу пошуку власного коріння та культурної ідентичності, що активізувало звернення до національного мистецького спадку.

    Завершилися заходи практичним завданням: учням було запропоновано на основі прикладів сучасних мерчів у стилі народних розписів створити або запропонувати власне бачення орнаменту чи образу, який міг би стати впізнаваним брендом.

    Підсумком етнодизайнерських лабораторій стала думка: традиція не зберігається лише в музеї - вона або працює в сучасності, або зникає. Без її глибокого знання жоден сучасний бренд не буде переконливим. Орнамент -  це не просто візерунок, а культурний код і візуальна мова нації. І майбутнє традиції залежить від тих, хто здатен мислити нею сучасно.