Художник і педагог Тимофій Сафонов

 

4 лютого минає 150 років від дня народження Тимофія Сафонова. На жаль, не кожному пересічному українцю знайоме це прізвище. А, разом з тим, він – відомий український живописець, педагог, професор, один із організаторів художньої освіти в Україні і фундаторів Української Академії мистецтв, котрий залишив по собі незабутній слід в розвитку українського живопису і в історії українського мистецтва. 

Народився  Тимофій Сафонов 4 лютого 1873 року в Києві. Здобуває середню освіту та закінчує престижну школу малювання художника Миколи Мурашка. Вищу художню освіту отримує в Петербурзькій Академії мистецтв у Іллі Рєпіна. Ще студентом у 1894-1895 роках допомагав В. М. Васнєцову і М.В.Нестєрову розписувати інтер’єр Володимирського собору в Києві.

Після закінчення навчання з 1897 по 1902 рік працював у Києві, написав багато етюдів, картин, заснував свої курси живопису і малювання. В 1902—1903 роках Т.О.Сафонов разом з відомим художником М.В.Нестєровим працював над розписом церкви в грузинському стилі в місті Абас-Тумані на Кавказі.

У 1904 році в Кременці відкривається комерційне училище, куди Т.О.Сафонов був запрошений на посаду викладача малювання. Десять років роботи у Кременці (1904—1914) були періодом розквіту його творчості. «Думи мої, думи» (1911) — полотно, написане до Шевченківської річниці, було представлене в 1914 році на Всесвітній виставці в Парижі. Його педагогічний талант і організаторські здібності були відзначені. 2 травня 1906 року нагороджений орденом святого Станіслава III ступеня. Тимофій Олексійович організовує курси малювання, де безкоштовно могли навчатись діти бідняків.

Талановитий митець постійно виставляється на численних художніх виставках, його твори ніколи не були поза увагою шанувальників художнього мистецтва і художньої критики. 1912 року, наприклад, на художній виставці в Катеринославі його роботи були відзначені золотою медаллю. А наступного року на Київській Всеросійській фабрично-заводській і науково-художній виставці він здобуває Велику золоту медаль.

Лихоліття першої світової війни і турбота про безпеку сім’ї змушують Тимофія Сафонова з дружиною та трьома доньками в 1914 році переїхати з прифронтового Кременця до віддаленого від фронту Ромна, де в реальному училищі з’явилася вакансія викладача креслення та малювання. Пізніше працює в жіночій гімназії.

Тимофій Олексійович і в Ромні не зрадив своєму покликанню. Окрім викладання в реальному училищі, він організовує безкоштовні курси з малювання для молоді, бере участь в художніх виставках, що тоді влаштовувалися в місті, організовує благодійні художні виставки для збору коштів на утримання бідних реалістів

Але незабаром родина художника і педагога Сафонова переїздить до Києва, де Тимофій Олексійович влаштовується вчителем у Київському реальному училищі, пізніше – в педагогічному технікумі, в Київському інституті народної освіти, керує відділом художньої освіти при Народному комісаріаті освіти, є активним учасником творення української Академії мистецтв.

У 1920 році митець в одній із кімнат своєї квартири організовує художню студію, яка проіснувала до 29 травня 1930 року, дня смерті художника.

Трагічною була доля і художнього доробку митця, адже майже всі його роботи були знищені в роки Великої Вітчизняної війни під час окупації Києва. Лише декілька невеликих робіт збереглося в дочки художника Ніни, три з яких вона в 1980 році передала до Роменського краєзнавчого музею.