Традиційності й новаторство Юлія Мейтуса

28 січня 2023 року минає 120 років із дня народження Юлія (Юрія) Мейтуса (1903-1997). Більше семи десятків років його творчої діяльності позначені і яскравим творчим обдаруванням, і великою працездатністю, дають підстави говорити про нього, як про одного із засновників української радянської композиторської школи: він-один із найвідоміших радянських оперних композиторів, піаніст, громадський діяч, народний артист України, лауреат Шевченківської премії. 

Формування таланту Мейтуса припало на буремні роки колективізації та індустріалізації. Драматична специфіка того часу зумовила складне і парадоксальне поєднання у творчості митця різноманітних, іноді протилежних тенденцій (фольклорні джерела переосмислюються крізь призму складної взаімодіі традиційності й новаторства). 

  Музика композитора є своєрідним літописом країни. 

Юлій Сегійович - автор 17 різноманітних за жанрами опер. Серед них в творчому доробку митця є і такі, як «Перекоп», «Молода гвардія», «Брати Ульянови» - написані під тиском обставин. Але якщо зняти ідеологічне нашарування, то і в цих творах - він талановитий митець, майстер несподіваного пасажу, інтонаційного повороту, щирий і в почуттях, і в обдаруванні. 

Разом з тим, він автор ще і опер «Ярослав Мудрий», «Украдене щастя», «Гайдамаки» та інших. 

Крім того, Ю. Мейтус писав не лише опери, а й музику до перших звукових фільмів, був знайомий з Олександром Довженком, співпрацював із театром «Березіль» Леся Курбаса (саме там він зустрів свою любов на все життя - Олександру Васильєву, у майбутньому заслужену артистку України, лібретистку його опер, вірну дружину, з якою прожив до кінця днів).

Мейтус листувався з багатьма українськими та зарубіжними поетами, на слова яких написав понад 300 романсів, чимало інструментальних та хорових творів для дітей, багато уваги приділяв українському фольклору і створював обробки українських народних пісень. 

Юлій Мейтус - один із перших музикантів, хто творив український джаз і зібрав перший джазовий бенд, який з успіхом виступив 29 грудня 1925 року на сцені Харківського драматичного театру. Він також автор музики популярного джаз-ревю «Алло на хвилі 477». 

Варто сказати про недооціненність багатющого спадку, залишеного нам композитором. Особливо нині, аби примножити і підсилити духовність сучасників енергетикою його таланту, у якому синтезувались і традиції минулого,  і потуга майбутньої модерної нації.

Лики пам‘яті Юріка Степаняна

 28 січня, минає 65 років від дня народження Юріка Степаняна - херсонського скульптора, Почесного громадянина міста Херсона, відомого в Україні і поза її межами митця.

  Родом із Арменіі,значну частину свого життя він прожив у Херсоні. Юрій Грантікович мав значний вплив на культурне середовище Херсона, розвиток монументального мистецтва в місті. Його заслуга-в оформленні естетичного образу міста та області.

  Скульптор майстерно володів технікою різьблення по каменю, дереву, металу та мармуру. Він тонко відчував можливості цих матеріалів. Тож, використовуючи їх, домагався виразної цілісності художньої форми, виразності силуета. 

 Майстер монументальної, декоративної, станкової скульптури, він створив ряд робіт, які стали окрасою і невід’ємною частиною нашого міста, а також Чернігова, Батурина, Канева. 

  Знаковою роботою майстра був пам`ятник Г. Потьомкіну - вільна реконструкція старого пам`ятника Мартоса, вкраденого минулого року і вивезеного з міста росіянами.

 

А монументально-декоративна скульптура «Дари Таврії» прикрашає площу Центрального ринку і є своєрідною візитівкою багатства і плодючості нашого краю. 

  В 2013 році Юрік Степанян організував у місті симпозіум скульпторів України  "Легенди Таврії», в якому взяли участь відомі скульптори з Києва, Харкова, Краматорська та інших. Біло-кам’яні скульптури, створені під час симпозіуму, втілили легендарні образи, пов`язані з давнім минулим Таврії, нашої Херсонщини і нині прикрашають бульвар Мирний міста. 

 21 жовтня 2022 року Юрік Грантікович на превеликий жаль пішов із життя. Останньою роботою скульптора став пам`ятник Анатолію Малишевському - сліпому співцю з вулиці Суворова.

Крижані музичні фестивалі

Друзі, а чи знаєте ви, що щороку по всьому світу проходять тисячі фестивалів: майже кожне містечко, кожна країна може похвалитися своїми особливими подіями. Фестивалі музики найрізноманітніших жанрів, арт-фестивалі, етно та традиційні свята тощо.

Ми хочемо познайомити вас із кількома незвичайними музичними фестивалями Норвегії. І перший з них - Фестиваль північного сяйва  розпочинається саме 27 січня у місті Тромсе, що на півночі Норвегії. 

Фестиваль "Північне сяйво" щороку представляє найкращих артистів у найрізноманітніших жанрах - від старовинної музики до сучасної, від опери до джазу, від камерної музики до симфонічних оркестрів.

Про цей та інші унікальні музичні фестивалі, які проводяться в зимовій Норвегії, ви зможете дізнатися переглянувши відео, створене фахівцями відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. Лавреньова. Відео дивись тут

Творець українського модерну

Працівники Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова познайомили восьмикласників школи № 4 м. Херсона із багатогранною та знаковою для української культури постаттю Василя Кричевського.

Мистецька розвідка «Творець вітчизняного модерну» розкрила старшокласникам всі етапи життєвого та творчого шляху Василя Григоровича. Переглядаючи відео, учні не могли визначитись хто ж він - художник, архітектор, графік, педагог..? Адже Василя Кричевського називають і основоположником українського модерну, і представником українського «ліричного імпресіонізму» в живопису, і першим українським митцем, який співпрацював із кіно… 

Фахівці книгозбірні звернули увагу учнів, що коли вони бачать герб України - мають знати - це проєкт В. Кричевського. Читають «Ілюстровану історію України» М. Грушевського - це оформлення В. Кричевського. Перші українські гривні - його ідея. 

Музей Шевченка на Тарасовій горі в Каневі, численні споруди в Полтаві, Києві - його проєкти, його стиль. А ще - численні картини в музеях України, Польщі, США, Венесуели.

Тож, восьмикласники ще раз впевнились, як мало знають про нашу країну, про українських митців, які своєю творчістю, мистецтвом прославляли і прославляють Україну на весь світ, є гордістю і надбанням нації.

Передивитися відео можна тут:

Василь Кричевський - майстер українського Відродження

12 січня 1873 року народився Василь Кричевський (1873–1952) — автор Тризуба — Державного Герба Української Народньої Республіки, один з дизайнерів грошей і державних знаків УНР, засновник архітектурного стилю українського модерну, художник театру та вітчизняного кіно, самобутній живописець, графік-новатор, майстер декоративно-вжиткового мистецтва. 

Василь Кричевський відродив загублене з XVIII віку мистецтво оформлення української книги, був яскравим представником українського імпрессіонізму, одним з організаторів і першим ректором Української Академії Мистецтв.

Василь Григорович керував мистецькою частиною у виробництві великих українських фільмів «Тарас Шевченко», «Тарас Трясило», «Борислав сміється», «Звенигора», «Назар Стодоля» та першого в Україні кольорового фільму «Сорочинський ярмарок».

Будинок Полтавського губернського земства, спорудженого за проектом В. Кричевського

Він став найхаризматичнішою постаттю українського мистецтва першої половини ХХ століття.

Геній, що випередив час

Після новорічно-різдвяних канікул розпочалося дистанційне навчання в школах та гімназіях Херсона.

Відновилася і співпраця Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва їм. Б. А. Лавреньова із учбовими закладами міста. Ось і сьогодні працівники книгозбірні разом із старшокласники гімназій 14 та 16 та шкіл 34,9,53 Херсона здійснили віртуальні онлайн мандри по творчості Вінсента ван Гога «Геній, що випередив час»(із циклу «Світ вічного і прекрасного).

Доля сина протестантського священника із невеличкого села на півдні Нідерландів , який через кілька десятків років, пройшовши життєві випробування та душевні потрясіння, став всесвітньовідомим художником, зацікавила учнів.

Вдивляючись в екран, вони бачили перед собою і творця, для якого не існувало канонів та обмежень, і художника, незрозумілого та не визнаного при житті, і людину, чиє повне безумства та самотності життя обірвалось так рано, так трагічно...

Але коли бібліотекар показала їм картини митця, то відразу ж підлітки зрозуміли чому ці полотна і за технікою, і за експресією вважаються шедеврами. Особливо вразили їх «Соняхи», які для Вінсента мали особливе значення і фактично стали своєрідним брендом художника, як і «Зоряна ніч», що вабить і гіпнотизує...

Згадуючи, що наприкінці березня, Вінсенту ван Гогу виповниться 170 років, молодь переконалася, що роботи його сприймаються поза часом. Вони надихають, заворожують, дивують, здійснюючи великий вплив і на людину, і на розвиток мистецтва в цілому.

"Місто муз" повертається до свого читача

Дорогі друзі!

Вітаємо Вас із новорічно-різдвяними святами та бажаємо всім нам і нашій неньці Україні миру, добра, Перемоги і процвітання!

На жаль, наше місто тривалий час перебувало в окупації і нам довелося з метою безпеки закрити блог відділу для відвідування. 

Та колектив Херсонсьаоі обласної бібліотеки для юнацтва їм. Б. А. Лавреньова ні на мить не переставав працювати - ми перейшли на ди танційну роботу, продовжуючи проводити заходити он-лайн та надавати так потрібну правдиву інформацію нашим дописувачам, читачам, підтримуючи і допомагаючи їм у важкі часи. 

Нині, в уже деокупованому місті-герої Херсоні, не зважаючи на цілодобові обстріли та проблеми зі світлом та інтернетом, при підтримці колег, яких доля розкидала по всьому світу, ми відкриваємо наш блог для шанувальників і поціновувачів краси і мистецтва! 

Адже,  Херсон- це Україна! Разом вистоїмо і Переможемо!