Європейський день парків

#Лавреньовка_в_умовах_карантину. ХОБЮ ім.Б. Лавреньова пропонує #ЗалишайсяВдома

24 травня ми щороку святкуємо Європейський день парків.

Він був заснований у 1999 році європейською організацією, яка об'єднує природоохоронні території в 36 європейських країнах — Федерацією «Євро парк».
Дата святкування обрана не випадково: саме 24 травня 1909 року в Європі були створені перші Національні парки, яких сьогодні нараховують понад троє сотень. Це були дев'ять Національних парків, заснованих у Швеції. З тих часів ці території стали неоціненною частиною природної та культурної спадщини Європи.
Сьогодні Європейський день парків символізує міжнародну солідарність у справі охорони природних територій.
У цей день проводять численні заходи в заповідниках і навколо них — відкривають тематичні виставки, читають лекції, показують фільми, проводять нові екскурсії, організовують дитячі програми та фестивалі.
Пропонуємо і вам «прогулятися» парками Європи, та дізнатись багато цікавого, адже створення парків це ціле мистецтво!
Перші громадські парки з'явилися в Європі в XIX столітті й дуже швидко стали найважливішими міськими пам'ятками. Розвиток садово-паркового мистецтва відбувався протягом багатьох століть, він не припиняється і сьогодні. Завдяки мистецтву садівників природа перетворюється, декоративні парки й сади вражають численних туристів. 
Існує кілька видів парків, кожен з яких володіє своєю чарівністю. Пропонуємо познайомитись з деякими з них.

Пейзажний парк наочно демонструє природну красу природи. 

Англія вважається батьківщиною європейського пейзажного стилю, що підкреслює красу натуральної природи. В англійських пейзажних садах дерева і чагарники розташовуються вільними мальовничими групами, доріжки додержуються обрисів рельєфу, а вода оживляє пейзаж плавним плином рік і водною гладдю ставків. Пейзажні сади створюють відчуття природної краси.

Приклад такого стилю — знамениті сади в містечку Стоу (Stowe, Buckingham). Їх творець — Чарльз Бріджман (Charles Bridgeman), а згодом — інший відомий майстер — Вільям Кент (William Kent).

http://landscape.totalarch.com/stowe_landscape_gardens

Зовсім інша справа регулярний сад.

Це штучне творіння, для якого характерні симетрично посаджені кущі та дерева, геометрично правильні доріжки, огорожі, скульптури, різноманітні декоративні елементи. Регулярний стиль досяг свого розквіту у XVII столітті у Франції та пов'язаний з ім'ям Людовіка XIV. Його правління — апогей французького абсолютизму. Легенда приписує Людовіку XIV вислів «Держава — це я».
Версаль — заміська резиденція короля — найбільш яскраво зображує ідею централізації влади й прославляння «короля-сонця». Прямі алеї, променями сходяться до центру (палацу); символіка влади, зображена в парадних квітниках; химерні форми стрижених дерев, дзеркальна гладь штучних водойм — все це символізує абсолютну владу монарха не тільки над людьми, але і над природою.

Прекрасні зразки такого ландшафту — ансамблі Версаля (https://dizaynland.ru/sady-mira/versalskij-park),

Сан-Сусі (https://www.gardener.ru/gap/garden_guide/page209.php),

Тюїльрі (http://www.mafrance.ru/o-francii/nepovtorimoe/sad-tyuilri/),

Гайд-парк (https://parkseason.ru/articles/luchshiy_park_hyde_park_london/)

та інші комплекси.

Топіар- мистецтво фігурної стрижки.

Топіар, або топіарі (Topiary) - одне з найстаріших напрямків садово-паркового мистецтва, яке полягає в багаторічному формуванні декоративних форм з рослин за допомогою вирощування дерев, чагарників і напівчагарників певним чином і подальшої регулярної стрижки для підтримки необхідного виду. Творіння можуть бути найрізноманітнішими — геометричними, абстрактними, архітектурними або зображати тварин і людей.

Існує поширена помилка, що стрижена рослина обов'язково є елементом регулярного саду. Однак на сучасному етапі розвитку садового мистецтва стрижку стали використовувати в садах різних стилів: в японському (стрижки під садові бонсаї), в саду модерн (зелені колони й спіралі), в авангардному (куби, кулі й піраміди). Художня стрижка рослин проникає в ландшафтні проєкти найрізноманітніших стилістичних напрямків.

Історія топіарного мистецтва починається ще в Стародавньому Римі, де високо цінувалася вміла стрижка рослин. Майстер топіарного мистецтва, котрий творив справжні шедеври, користувався славою і повагою. Друге народження топіарне мистецтво переживає в епоху Ренесансу — в той час, коли відроджуються античні традиції й особливий інтерес проявляється до людини та всього, зробленому його руками. Поява бордюрів, арок, оповитих могутніми ліанами, зелених кімнат, химерних лабіринтів характеризує топіарне парк того часу. Топіарії стали абсолютно невіддільною частиною європейських садів і широко використовувалися для створення довгих прогулянкових алей, популярних в той час лабіринтів, а також нескінченних живоплотів, що оточували квітники й городи.

Саме в цей час були створені знамениті сади у Версалі, Тоскані та Старої Англії. Ці сади відмінно збереглися і підтримуються до сих пір практично в первозданному вигляді.

Найяскравіший приклад класичного топиарного стилю — парк, розташований при садибі Левенс Холл у Великобританії (https://sad.ukr.bio/ru/articles/2141/),

сад Лонгвуд в Пенсільванії (США)

(http://zhelvetro.blogspot.com/2013/12/blog-post_21.html),

Друммонд-Парк (Шотландія)

(http://www.accbud.ua/landscape/parks_travels/shotlandija--drjummond).

Голландський стиль в ландшафтному дизайні.

Серед величезного розмаїття стилів, що існує сьогодні в ландшафтному дизайні, одним з найпривабливіших весь світ вважає голландський. У нашій країні його вже теж знають і люблять, оскільки він дозволяє найвигіднішим чином підкреслити красу природних ландшафтів. Цей напрямок стильового оформлення територій сформувався за часів розквіту голландського живопису (період XIV-XVII століть). Художники «золотого століття» зображували чудові сади на своїх картинах, тому частинки Голландії відтворювалися в садах і парках Англії, Франції та інших європейських країнах. 

У той час сади та парки розбивалися не тільки для краси, відпочинку та прогулянок, а й для розваг. Центрами тяжіння ставали водойми, фонтани, відомі на весь світ «зелені лабіринти» з живоплотів. 

Сам стиль за стільки століть не стояв на місці, а удосконалювався і розвивався, в нього вносилися нові сучасні деталі. Але основні елементи залишилися незмінними.

Голландський сад в ландшафтному дизайні є ретельно спланована і доглянута територія, в якій особливо виділені так звані «зелені кабінети». Вони нагадують окремі затишні кімнати: кожна зі своєю атмосферою й особливістю.
Найяскравішим прикладом є парк квітів Кёкенкоф, Нідерланди (http://udivitelno.com/plants/item/569-park-kekenkof-v-gollandii)

Екостиль в ландшафтному дизайні (натургарден)

Natur Garden, природний сад, природний сад, екосад — назв цього стилю багато. Що ж ховається за ними? Це означає, що оформлення саду передбачається в природному, натуральному, природному стилі. Стиль натургарден не сприймає регулярності в плануванні, роблячи ставку на природний мальовничий хаос, втім, ретельно впорядкований. 

Серед шанувальників «нової хвилі» (ще одна його поширена назва) існує думка, що цей стиль в ландшафтному дизайні зародився в середині минулого століття. А засновником його вважають голландця Піта Удольф (Piet Oudolf). У зв'язку з цим знайшлася ще одна назва, навіть ціла серія назв, що мають ходіння серед шанувальників голландського метра ландшафтного дизайну: удольфіанскі сади, удольфіанскі рослини та навіть удольфіанскій стиль.
Натургарден — локальна, самодостатня екосистема, в якій всі елементи пов'язані та підтримують один одного. 

Основа екосаду — флора, характерна для місцевості. І не тільки тому, що це відповідає критерію максимальної природності. А й тому, що такі рослини стійкі до шкідників і не вимагають засобів хімічного захисту. Доріжки покривають каменем, дерном або галькою — вони повинні бути не прямі, але і не занадто звивисті, щоб не виділятися з середовища.

 

Рослинність підбирають таким чином, щоб вона приносила користь фауні, ладила з комашками та птахами. Це, наприклад, квіти-медоноси, які залучають бджіл, кущі, де заведуться їжачки, ягоди, якими будуть годуватися пернаті. Палітра екологічного саду — неяскраві, природні тони.

Природний сад — це створений природою біотоп, який трохи облагороджений людиною. Наприклад, як на цьому фото: некошений природний луг в поєднанні з прокошеними доріжками. 

Парк Вліндерхоф найпопулярніший парк в Нідерландах

https://www.gardener.ru/gap/garden_guide/page6747.php?cat=267

Один з найкрасивіших еко парків це Вестфаленпарк, Німеччина (https://www.gardener.ru/gap/garden_guide/page6697.php?cat=259)

Думка про створення штучних паркових композицій, що нагадують природні ландшафти, далеко не нова. Ще античний архітектор і теоретик архітектури Вітрувій, автор знаменитих «Десяти книг про архітектуру», у своїх роботах говорить про гармонійне поєднання споруджених міст з природним ландшафтом.
Природа — найвидатніший ландшафтний дизайнер, а садово-паркове мистецтво — це частина життя і втілення світогляду. Ханнеке ван Дейк, еколог, перефразував відомий вислів: «Покажи мені свій сад, і я скажу, який ти».
Вітаємо всіх зі святом! Любіть і бережіть природу!