Під копитом Вогняного Коня: книги, кіно і трішечки чарів

                                

Бібліотека – це простір, де історії не лише читають, а й проживають. Саме такою стала зустріч у форматі Winter StoryLab «Під копитом Вогняного Коня: книги, кіно і трішечки чарів», що об’єднала літературу, кіномистецтво та ігрову взаємодію для молоді.

Захід відбувся як багатошарова зимова історія, у якій кожен учасник зміг знайти власний настрій – від затишного споглядання до активної творчої участі.

Перша частина «З книжкових сторінок – на великий екран» була присвячена темі екранізацій – вічному діалогу між книгою і фільмом. Учасники розмірковували над тим, чому фраза «книга була краща» так часто з’являється після перегляду фільмів і водночас – чому ми з нетерпінням чекаємо на вихід улюблених історій на екрані.

На прикладах зимових та святкових екранізацій було показано, як різні мистецтва розповідають одну історію різними мовами: книга – через слова й внутрішні монологи, кіно – через образи, музику та спільне переживання.

Особливу увагу приділили творчості Террі Пратчетта. Учасники познайомилися з фентезійно-сатиричним романом «Батько Вепр» – іронічною різдвяною історією про віру в диво, яка навіть у фантастичному світі тримає реальність разом. Перегляд трейлера екранізації 2006 року допоміг побачити, як гумор, театральність і філософські підтексти Пратчетта працюють на екрані.

Ще одним прикладом стала історія «Колір магії» – знайомство з Дискосвітом, де абсурд, пародія й пригоди створюють ідеальний настрій для зимових вечорів. Екранізація роману у форматі телевізійного фільму продемонструвала, як гумористичне фентезі може зберігати свій шарм навіть у вільній інтерпретації.

Зовсім інший настрій подарував світ Джейн Остін. Романи «Чуття і чуттєвість» та «Емма» були представлені як приклади «тихої зими» – зими балів, розмов, внутрішніх рішень і стриманих емоцій. Учасники порівняли класичні й сучасні екранізації, звернувши увагу на те, як зимові пейзажі, кольори й камерні сцени підкреслюють характери героїв та атмосферу затишку.

Підсумком кіноroom стало усвідомлення: книга й фільм не змагаються між собою, а взаємно доповнюють одне одного, дозволяючи глибше відчути історію, зиму й святкове диво.

Завершальною частиною «Молодіжного фрістайлу» стала ігрова програма, що поєднала інтелект, інтуїцію та елемент чарів.

У конкурсі «Герой без імені» учасники за описом характеру, вчинків і внутрішнього світу персонажа відгадували книгу, за якою було знято фільм. Гра перетворилася на живий діалог, де уважність до деталей і любов до історій ставали головними підказками.

Не меншої зацікавленості викликало «Пророцтво зі сторінок» – символічне гадання на новий рік. Учасники витягували з вази цитати з книжок, сприймаючи їх як літературні побажання, настрій або знак для майбутнього. Цей момент додав заходу легкої магії та особистого сенсу.

Winter StoryLab «Під копитом Вогняного Коня: книги, кіно і трішечки чарів» став прикладом сучасного бібліотечного формату, де література виходить за межі сторінок, поєднується з кіно, грою та живим спілкуванням. Це була зустріч про історії, які зігрівають узимку, про мистецтво, що об’єднує, і про диво, яке народжується там, де є книга, уява й зацікавлений читач.