У Херсонській обласній бібліотеці для дітей ім. Дніпрової Чайки, у відділі естетичного виховання, відбувся захід, який став справжньою подорожжю в чарівний світ мистецтва. Тема зустрічі - art-історія «Пісочна фантазія» - захопила юних учасників з перших хвилин, відкривши перед ними незвичний, але надзвичайно виразний вид творчості - піщане мистецтво.
Захід розпочався зі змістовної розповіді, яка перенесла слухачів у глибину тисячоліть. Діти дізналися, що піщане мистецтво - одне з найдавніших на Землі. Адже ще до появи полотен і пензлів люди залишали на піску свої перші символи, молитви, візерунки та образи. Саме з піску починалося перше людське самовираження.
Немов зачаровані, присутні спостерігали, як звичайні піщинки в руках художника перетворюються на фантастичних істот, середньовічні замки, сцени з міфів та легенд... Бібліотекарі розповіли їм про численні міжнародні фестивалі та чемпіонати піщаних скульптур, що проводяться по всьому світу - в Індії, США, Бельгії, Італії, Японії, - та познайомили з творчістю найбільш відомих майстрів пісочного мистецтва. Серед них особливо вражають своїми масштабами роботи Сударсана Паттнайка.
Особливу увагу дітей привернуло тибетське мистецтво створення мандал -складних геометричних малюнків із кольорового піску. Вони дізналися, як буддійські ченці тижнями насипають мандали, щоб потім знищити їх - як символ непостійності, духовного відпущення та прийняття змін. Це викликало щире здивування і водночас захоплення.
Не залишила байдужими учасників і розповідь про сучасне піщане мистецтво на узбережжях, де митці, як-от Жим Ден або Вітор Рапозо, малюють гігантські зображення граблями прямо на вологому піску, які видно лише з висоти. Діти були приємно вражені, дізнавшись, що португальський митець Рапозо створив проєкт на честь українських воїнів.
Найемоційнішою частиною заходу стала розповідь і перегляд відео про пісочну анімацію. Діти спостерігали, як на екрані з’являються образи - обличчя, квіти, сцени з життя -і так само швидко зникають, перетворюючись у нові. Їх вразила робота Ксенії Симонової, найвідомішої української майстрині пісочної анімації. Її зворушливий виступ про жінку, яка втратила чоловіка на війні, викликав щире співпереживання й глибоке розуміння того, що навіть пісок може «говорити» мовою почуттів.
Після пізнавальної частини діти із захопленням перейшли до творчої майстерні. На спеціальних світлових пісочницях вони власноруч відчули, як пісок «оживає» під пальцями, як кожен рух може створити промінь сонця, краплю дощу чи хвилю на морі. Почали з простих вправ - коло, лінія, листок… А далі дитяча фантазія розгорнулася на повну: у пісочниці оживали улюблені герої комп’ютерних ігор, казкові тварини, дракони, сонця й зірки...
Хтось малював єдинорогів, хтось - восьминога, а хтось створив цілу казку на піску. Найважливіше - жодна дитина не боялася помилитися. Адже пісок легко зітерти - і почати знову. Це навчило учасників сміливості, свободи, легкості та творчої гнучкості.
Захід «Пісочна фантазія» вийшов емоційно глибоким, естетично насиченим та захопливо практичним. Діти дізналися багато нового про світове мистецтво, змогли відчути себе його частиною, спробували власні сили й зрозуміли головне - справжнє мистецтво не обов’язково вічне, але завжди щире й вражаюче.
І хоча всі дитячі малюнки зникли через кілька хвилин, у пам’яті учасників залишилися найяскравіші миті натхнення, радості, свободи і віри в силу власної уяви.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Дякуємо за Ваш коментар.