Строкатість образів та колорит життя

Цього року відзначаються ювілейні дати двох французьких митців, представників імпресіонізму: 160 років від дня народження Едґара Деґа та 130 років від дня народження Анрі Тулуз-Лотрека. Тож,   фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва поповнили відеотеку книгозбірні  розповіддю про них — “Строкатість образів та колорит життя. Творчість Едгара Дега та Анрі Тулуз-Лотрека”.

Едґар Деґа, герой першої частини відео, характеризував себе як “класичний художник сучасного життя”. З-під його майстерної руки виходили витончені портрети знатних осіб, танцівниць, жокеїв та прасувальниць.

Мабуть, ніщо не відповідало інтересам художника так, як мінливість та динаміка танцю. Улюбленою його темою був балет, він поринув у нього з головою, відвідуючи театри й танцювальні класи. Майстер відтворював чарівний світ танцю, при цьому спостерігаючи важку працю балерин. Він зображував їх під час репетицій, де вони відточували рухи до досконалості; під час вистав під блиском софітів; під час поодиноких моментів відпочинку. Дега Едгар ввів кілька сміливих інновацій. Під впливом японських художників, а також фотографів, митець відійшов від традиційних ідей врівноваженого

розташування.

Наприкінці життя, практично повністю втративши зір, Едґар Деґа звернувся до скульптури, яку називав “ремеслом сліпого”. У новому виді мистецтва він втілював ті самі теми, що й у своїх картинах, — танцівниць, коней, жокеїв. 

У другій частині відео розповідається про Анрі Тулуз-Лотрека —  майстра живопису, малюнка, гравюри, чия творчість була дуже плідною. Працюючи в стилі постімпресіонізму та раннього модернізму, він зробив великий внесок у розвиток прикладної графіки, став засновником мистецтва рекламного плакату. Анрі Тулуз-Лотрек, біографія якого сповнена важких епізодів, належав до старовинного графського роду, але був самотньою і нещасною людиною.

Тулуз-Лотрек був молодшим за Дега на 30 років. І коли останній був художником, що вже сформувався, Лотрек тільки починав свій професійний шлях. Дега став для Лотрека кумиром і улюбленим художником, у якого Лотрек багато чому навчився і багато чого перейняв. Обидва у своїх роботах прагнули зафіксувати момент у його природності, життєвості, наче випадково підглянутим із боку. Як і Дега, Анрі де Тулуз-Лотрек черпав сюжети з оточуючої його повсякденної дійсності, приділяючи особливу увагу нічному життю Парижа. 

Улюбленим місцем Анрі став Монмартр, який в кінці XIX століття був районом досить неоднозначним. Серед циркових артистів, художників, завсідників численних кафе, повій і сутенерів, Анрі відчув себе вільніше, впевненіше, гармонійніше. Тут ніхто не звертав увагу на його фізичну недосконалість, з ним спілкувалися на рівних, а його

аристократичне походження нікого не цікавило.

Основна тема творчості Тулуз-Лотрека — розваги та побут паризьких богеми та “дна”.  Найяскравіша тема творів Тулуз-Лотрека – знамените кабаре Мулен Руж. 

Тулуз-Лотрек одним з перших зайнявся літографією. Активна творча діяльність в малюванні афіш та рекламних плакатів, написання картин, створення гравюр і графічних робіт поглинули його повністю. 

Анрі де Тулуз-Лотрек прожив всього 36 років, але за відведений долею час створив безліч творів, присвячених цирку та кабаре, малюнки та літографії із зображеннями велосипедистів та жокеїв, портрети відомих танцівниць, співачок та співаків, видатних акторів та акторок.

Тож, запрош