Доторкнувшись дерева різцем

Багата талантами Херсонська земля. Навіть, у цей складний час, незважаючи на цілодобові обстріли та постійну небезпеку, митці продовжують творити, писати, майструвати… на радість мешканців громади.

Ось і фахівці відділу мистецтв Херсонськоі обласноі бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова організували виставку робіт молодого херсонського різьбяра та реставратора Сергія Шевчука «Доторкнувшись дерева різцем».

На виставці можна помилуватись роботами майстра, які залишились «живі» після руйнування та пожежі від російського снаряда будинку  його матері.

Це і рамка із ясеня для вишитої мамою картини - вона дивує тонким  мереживом різьблення. І вже не знаєш, що слугує окрасою - чи то вишивання рамці, чи рамка картині. 

Дехто із відвідувачів книгозбірні не повірив спершу, що рама для дзеркала із дерева - перевірили. А потім ще довго розглядали майстерно виконану роботу.

Увагу дітей та молоді, звичайно, привернули до себе чумна маска ( згадуємо епідемію чуму в місті та Джона Говерда) і маска самурая. Любителі історіі роздивлялись середньовічний кубок та піалу з дуба -ніби обпечену козацьким вогнищем. 

Поруч із виробами - світлини безповоротно втрачених робіт. А ще - фото гербів родин Орловських та Деліва - власників маєтка та палацу в Маліівцях на Хмельниччині. Сергій так перейнявся історією Орловських , що знайшов ці герби в Інтернеті, виготовив та подарував місцевомуісторико-культурному музею , як вдячність краю, що прихистила його з ріднею під час окупації Херсона.

Ясень, дуб, акація, вільха … - з яким  тільки деревом не працював Сергій. І непросту науку роботи із цим складним матеріалом він подолав , освоїв сам. Дивлячись на вироби Сергія- дивує його працездатність, бажання, прагнення вчитись, майстерність і , звичайно, талант. 

Тож, побажаємо майстру нових креативних ідей та творчих звершень у мирній Незалежній Україні!

13 жовтня - День художника України

 

Щороку у другу неділю жовтня майстри пензля відзначають День художника України.  

Свято об’єднує не лише живописців, але і скульпторів, графіків, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, ілюстраторів, дизайнерів та інших представників творчих професій. 

Святкування Дня художника України є важливим не тільки для творчої спільноти, але й для всього суспільства. Відзначення цього свята сприяє популяризації мистецтва, розвитку культури та взаємопідтримці серед представників творчих професій, зміцнює позиції українського мистецтва в світі. 

У Херсонській області народилося дуже багато талановитих художників, які прославилися на весь світ, чиї картини високо оцінили майстри живопису, їх виставляли в найкращих залах за кордоном.

Митці Херсонщини беруть активну участь у художньому житті України, збагачують свій досвід, формують традиції, що відображають розвиток мистецтва нашого краю. Херсон пишався і пишається талановитими художниками різних часів, від класиків до сучасних майстрів. З нашим містом пов’язані імена фундаторів сучасного мистецтва  Давида Бурлюка, Володимира Баранова-Россіне, Олексія Шовкуненка. 

Тривалий час Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова співпрацює з художниками. Доброю традицією стало проведення художніх виставок, зустрічей з митцями. Серед наших друзів-читачів чимало відомих художників, у тому числі народні художники України Анатолій Кичинський та Bолодимиp Чупpинa, заслужені художники Мapія Шнaйдep-Ceнюк , Юрій Шапко  та інші.  

Багато херсонських митців подарували нашій книгозбірні свої роботи. Серед них – килими від Мapії Шнaйдep-Ceнюк, картини від Bолодимиpа Чупpини й Олени Рибальченко.

Художники – це слава і гордість Херсона. І сьогодні, в тяжкий для країни і рідного міста час, вони своєю натхненною творчістю підтримують нас. 

День художника – це свято не тільки професіоналів, але і любителів живопису. Творчість зберігає в людині можливість радіти світу і любити його. Тому сьогоднішнє свято – для всіх любителів прекрасного. І для наших юних читачів теж, адже незважаючи на постійні обстріли у відділі мистецтв щотижня працює художня студія живопису та малюнку "Art Kids” під керівництвом художниці-початківця Оксани Ліпей. 

Фахівцями бібліотеки створено цілий ряд відеознайомств із багатьма українськими художниками, зокрема і з херсонськими — від класиків авангарду і реалізму до митців сучасності. На YOUTUBE-каналі книгозбірні є відео про  херсонських майстрів пензля — зірку світового мистецького авангарду Володимира Баранова-Россіне,  корифея українського образотворчого мистецтва Олексія Шовкуненка, майстра екслібрису Фелікса Кідера, художниць наївного живопису Поліну Райко і Олену Рибальченко, сучасних художників — Олександра Степаненка, Світлану Юр’єву, Тетяну Гладиш. Тут можна передивитися відео і про знаних українських митців — творця вітчизняного модерну Василя Кричевського, художницю-наївістку Марію Примаченко, майстриню гравюри  Софію Левицьку.

Запрошуємо до перегляду, пориньте у чарівний світ образотворчого мистецтва, у буяння кольорів та різних стилів.  Наші відео тут:

Вітаємо всіх художників України! Бажаємо нових ідей, цікавих проєктів, творчої свободи, натхнення та успіху у всіх починаннях!

До Дня українського козацтва

До Дня українського козацтва фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. Лавреньова запросили на захід на платформі ZOOM учнів ЗЗСО № 4 та 53. Також до заходу онлайн приєдналися учні херсонських гімназій № 14, 16,  ліцею № 6, ХЗВНК №11, Голопристанського ліцею № 2 та Херсонського вищого професійного комерційного училища. 

Захід був проведений на основі етноколажу “Гопак – як дух козацької стихії” з  циклу “Українська спадщина: повернення до традицій”. Відео створили в межах загальнобібліотечного проєкту “Погляд з історії”. 

Переглянувши відео учасники заходу дізналися  про походження танцю гопак. Вони були здивовані, що гопак у давні часи вважався бойовим танцем язичницьких жерців (волхвів). Також учні побачили найдавніше зображення гопаку – антські фігурки з Черкащини 6 століття.

Школярі довідалися, що розвиток танцю пов'язаний з бойовою підготовкою запорозьких козаків, а тому в той час мав назву “козак”. І лише після знищення Запорізької Січі отримав сучасну назву — гопак.  

Учасники заходу побачили гопак у виконанні академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського, та дізналися, що саме цей балетмейстер створював академічні танцювальні композиції на основі класики і традиційного фольклору. І завдяки цьому у кожній країні світу гопак знають як візитну картку України.

Багатьох зацікавив бойовий гопак – мистецтво бойового танцю. Адже, бойовий гопак – це унікальна форма українського національного бойового мистецтва, яка тісно переплітається з традиційним українським танцем, гопаком.

Після заходу учнівська молодь пересвідчилася, що наша національна спадщина є нашим багатством, яке об’єднує нас з нашими пращурами.

Дізнатися більше про український танець гопак можна ТУТ

Гопак – як дух козацької стихії

1 жовтня відзначається День українського козацтва. До цього свята фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. Лавреньова створили етноколаж “Гопак – як дух козацької стихії”, який поповнив  цикл “Українська спадщина: повернення до традицій” в межах загальнобібліотечного проєкту “Погляд з історії”. 

Український танець займає значне місце серед культурних надбань нашого народу. Протягом багатовікової історії українські танці збагачувалися і видозмінювалися. І до таких танців належить гопак, старовинний український танець, що давно вже став національним. У ньому знаходить своє відображення героїзм боротьби, національні традиції, культурні та мистецькі цінності українського народу. У традиційних рухах емоційного гопака збереглися не тільки духовність і містика глибини тисячоліть, але і гармонійна система стародавнього військового мистецтва наших предків. І завдяки цьому гопак знайшов своє втілення у двох формах: як танець та як бойове мистецтво. 

Особливою рисою його є демонстрація сили, спритності, героїзму та шляхетності. Сам танець відображає у собі усю широту української душі, та давно вже став візитівкою української культури. Гопак змальовує своєрідний діалог, в якому чоловіки демонструють свій характер, силу та мужність, а дівчата – свою витонченість та красу.

 Про історію виникнення гопака, його розвиток та зв’язок з козацтвом і розповідає етноколаж “Гопак – як дух козацької стихії”, який пропонуємо вашій увазі.