Коли слово стає музикою й образом: світ Дніпрової Чайки

 

    «Коли слово стає музикою й образом: світ Дніпрової Чайки» -  під такою назвою у Херсонській обласній бібліотеці для дітей імені Дніпрової Чайки відбулася мистецька артімпреза, присвячена 165-річчю від дня народження письменниці, фольклористки, громадської діячки та однієї з фундаторок української дитячої опери - Людмили Олексіївни Василевської, відомої під літературним псевдонімом Дніпрова Чайка. Символічно, що саме її ім’ям на Херсонщині названо 2026 рік. 

    Учасниками заходу стали старшокласники Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу №48 Херсонської міської ради. Фахівці відділу естетичного виховання бібліотеки запросили молодь у світ, де українська пісня, народна легенда, море, театр і музика стали джерелом творчості письменниці та основою її неповторного художнього голосу. 

    Під час артімпрези присутні відкривали для себе Дніпрову Чайку не лише як авторку творів, а як людину, що тонко відчувала народну душу й уміла чути світ. Саме фольклор став для неї живим джерелом натхнення. Вона записувала народні пісні, легенди, перекази, зберігаючи для наступних поколінь подих своєї епохи. Та водночас і сама була талановитою носійкою української пісенної традиції - багато народних творів записано безпосередньо від неї. 

    Сучасники згадували надзвичайну мелодійність і щирість виконання Людмилою Василевською народних пісень та романсів. Її спів прикрашав музичні вечори у Херсоні й Києві, а Микола Лисенко в захопленні порівнював його із щебетанням соловейка. Друзі ж згадували, що голос письменниці був «чистим, як  спів чайки над Дніпром» - можливо, саме тому літературний псевдонім Людмили Олексіївни звучить так символічно й поетично. 

    Окрему увагу під час заходу було приділено творчому союзу Дніпрової Чайки та Миколи Лисенка - союзу, що подарував українській культурі чудові романси й перші  дитячі опери. Саме їхня спільна праця стала однією з яскравих сторінок українського музичного й театрального мистецтва кінця ХІХ - початку ХХ століття. 

    Старшокласники разом із бібліотекарем поринули в атмосферу мистецького Херсона - міста, де формувався творчий світ письменниці. Адже тут діяли різноманітні гуртки, відбувалися літературні й музичні вечори, народжувалися творчі ідеї та формувалося коло української інтелігенції.  

    Дніпрова Чайка жила й творила в епіцентрі  культурного середовища, спілкуючись із видатними діячами епохи та активно долучаючись до громадського й просвітницького життя.

    Емоційним акордом артімпрези стала розповідь про «Морські малюнки»  - цикл творів, який літературознавці недарма називають «малярством словом». У цих поетичних прозових образах море перетворюється на живу музику хвиль, світла й настрою, а слово звучить так само мелодійно, як пісня. 

    Наприкінці зустрічі старшокласники дійшли висновку: творчість Дніпрової Чайки залишається близькою й сучасною, адже в її творах і сьогодні живуть голоси народних пісень, шум степу, морські хвилі, легенди й сама мелодія української душі. Вона залишила нашій культурі не лише книги й поезії, а цілий художній світ - світ, у якому слово стає музикою й образом.