Таврійський розпис - відроджена візитівка півдня України

                                 

  Південь України має особливу мову.

          Вона звучить у шумі хвиль, у подиху степового вітру, у світлі, що розливається над морем і лиманами. Саме з цієї мови народився таврійський розпис -  молодий за часом, але глибокий за змістом різновид українського декоративного мистецтва.

          З цим самобутнім мистецтвом учнів 6-7-х класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 55 Херсонської міської ради познайомили фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки під час проведення мистецьких розвідок «Таврійський розпис - відроджена візитівка півдня України».

          Бібліотечні працівники відкрили для школярів унікальний декоративний розпис Північного Причорномор’я, який відображає природу, побут і світогляд південних земель України. Адже таврійський розпис - це не просто орнамент, а жива культурна спадщина, у якій поєдналися море й степ, вітер і світло, рибальські традиції та давні оберегові символи.

       Під час заходу учні ніби перенеслися на Кінбурнську косу та в культурно-природне середовище Дніпровсько-Бузького лиману, де морський ландшафт поєднується з небесною панорамою, а кольорова палітра розпису відтворює барви моря, лиману, Дніпра, степу й сонячного світла.

          Бібліотекарі розповіли дітям про відродження таврійського розпису та жінок, закоханих у свій край, які відкрили світові цю самобутню традицію: миколаївську журналістку й дослідницю народного мистецтва Євгенію Бондаренко - «Пресвітлу Либідь Миколаївщини», а також її послідовницю, «Берегиню таврійського розпису» Любов Паранюк. Саме завдяки їхній праці ця мистецька техніка сьогодні активно розвивається й популяризується.

         Особливу зацікавленість у дітей викликала кольорова гама розпису: блакитно-сині та пшенично-жовті барви на світлому, ніби затуманеному фоні, що відрізняє таврійський розпис від інших українських декоративних традицій. Розглядаючи елементи, мотиви та символи, учні звернули увагу на велику кількість морських образів - риб, медуз, дельфінів, хвиль, човнів із вітрилами, яких немає в розписах інших регіонів України.

З подивом і цікавістю діти слухали легенди та бувальщини, пов’язані із символікою розпису, а також дізнавалися автентичні назви, притаманні лише цьому краю: рибальські сіті - матули, жіночі постаті -  маячки, Берегині-Маяківни тощо.

          Не менш вразило школярів і те, як сьогодні таврійський розпис отримує нове життя: його використовують у створенні сувенірів, оздобленні одягу й посуду, оформленні інтер’єрів, дизайні сучасної продукції. Дехто з учнів настільки захопився побаченим, що вже під час заходу створив власні малюнки з елементами таврійського розпису.

                                       

         Підсумком мистецьких розвідок стало усвідомлення важливої думки: зберігати й продовжувати традиції наших батьків і прадідів - означає берегти своє минуле, жити сьогоденням і творити майбутнє. Саме це і є головним надбанням таких заходів, адже майбутнє України - в руках дітей.