Ялинкова прикраса як символ українського Різдва

                                    

У передчутті свята та гарному настрої юні відвідувачі Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки здійснили пізнавальну подорож у світ українських новорічно-різдвяних традицій.

Під час етноколажу «Ялинкова прикраса як символ українського Різдва» бібліотекарі відділу естетичного виховання розповіли дітям про історію появи в Україні ялинки та ялинкових прикрас. Учасники заходу дізналися, що спочатку ялинку ставили й прикрашали саме на Різдво, а традиція прикрашати різдвяне дерево з’явилася в Україні у ХІХ столітті й була пов’язана з європейським культурним контекстом, водночас зберігаючи власну національну самобутність.

Разом із тим діти відкрили для себе, що задовго до появи ялинки українці мали власні різдвяні символи й обереги, якими прикрашали оселю. Особливе місце серед них посідав дідух - символ пам’яті предків, продовження роду та подяки землі за врожай. Упродовж тривалого часу саме він заміняв ялинку в українських домівках, а сьогодні гармонійно поєднується з нею, доповнюючи святковий простір.

У центрі уваги також були солом’яні прикраси, різдвяні павуки, свічки, ангели та зірки - обереги, що наповнювали дім світлом, надією й захистом. Діти дізналися, якими були перші саморобні ялинкові іграшки - паперові, ватні, солом’яні, - та як з часом вони перетворилися на знайомі нам скляні кульки й фігурки.

Зацікавила присутніх і розповідь про те, що лише у 1935 році радянська влада офіційно започаткувала традицію святкування Нового року, а різдвяна ялинка поступово стала новорічною. З 1948 року це улюблене дітьми сімейне свято набуло статусу державного та стало вихідним днем.

Справжній захват у дітей викликала святково прикрашена ялинка, де поряд із сучасними іграшками можна було побачити ангелів, павуків - скляних і солом’яних, маленькі запашні дідухи, паперові витинанки та гірлянди.

Захід пройшов у теплій, душевній атмосфері доброзичливості та святкового настрою, подарувавши дітям не лише нові знання, а й живий дотик до української традиції та пам’яті про минуле.