Показ дописів із міткою культурні та духовні традиції України. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою культурні та духовні традиції України. Показати всі дописи

четвер, 11 липня 2024 р.

Духовні перлини України

Україна – країна з різноманітною релігійною картиною. На теренах України зійшлися різні народи і культури, які розвивалися, перепліталися у спільному житті. Релігійне розмаїття в Україні дозволяє людям з різних релігій знайти спільну мову та взаємодіяти між собою. У цьому полягає суть толерантного ставлення до представників різних культур та релігій, яке є важливим для збереження миру та гармонії в суспільстві.

У сучасному світі українське суспільство є мультикультурним та мультирелігійним. Крім християнства, українці належать до інших релігій, таких як греко-католицтво, римо-католицтво, іслам, юдаїзм та інші.

 Культові споруди, найбільш поширені в Україні – церкви, костьоли, мечеті, синагоги, святилища і храми – належать до різних релігій. Зведені в різні епохи і часи, за строгими канонами і правилами, архітектурними стилями, вони відображають історію країни від найдавніших часів до сьогодення. Не зважаючи на поважний вік, своїми фасадами та інтер’єрами продовжують милувати око, викликають подив і захоплення численних прочан і туристів з усього світу. Церкви та собори сьогодні - це не лише центри паломництва, а й культурна спадщина України, адже деякі з них є справжніми витворами мистецтва та архітектури. Українські храми своїм видом захоплюють дух. Ці дивовижні церкви безсумнівно дивують своєю красою,   архітектурою та багатовічною історією.

Дізнайтеся більше про найкрасивіші храми та монастирі країни, поринувши у відеотур “Духовні перлини України”. Ви не лише побачите архітектурні шедеври церковного зодчества, а й почуєте багато цікавої інформації, зокрема узнаєте, який храм став прототипом роману Олеся Гончара “Собор”. Відео створене фахівцями відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва. 


неділя, 14 квітня 2024 р.

Вадим Стеценко - скрипаль і педагог


 Друзі! 15 квітня 2024 року виповнюється 110 років від дня народження Вадима Кириловича Стеценка (15.04.1914 - 30.03.1984).

Вадим Кирилович Стеценко — український композитор, скрипаль, один із засновників української скрипкової школи, професор  Національної музичної академії України , кандидат мистецтвознавства.

  

Саме завдяки його багаторічним творчим, організаційним, науково-методичним і педагогічним зусиллям було закладено фундамент визнання і майбутнього світового лідерства скрипкового мистецтва незалежної України.

   Народився Вадим Стеценко в с. Головорусава Вінницької області в родині композитора, хормейстера і священика Кирила Григоровича Стеценка. У восьмирічному віці втратив батька. Закінчив Першу київську трудову школу в 1928 році, музичний технікум – в 1932 році і Київську консерваторію в класі скрипки проф. Д. С. Бертьє – 1936 року.

Вадим Кирилович із 1936 року викладав скрипку в Київській середній спеціальній музичній школі, а в 1940 році захистив кандидатську дисертацію.

Вадим Стеценко концертує як соліст камерного ансамблю. Працює він також і як журналіст-музикознавець, бере участь у фольклорних експедиціях. 

З лютого 1946 року працює у Львівській опері, а потім в  консерваторії. Викладав скрипку, альт, квартет, камерний ансамбль, історію та теорію скрипкового виконавства.

У 1959 році Вадим Стеценко відновив педагогічну діяльність у Київській консерваторії, де керував кафедрою скрипки в часи її найбільшого розквіту. Серед учнів Вадима Стеценка – музичні виконавці світового рівня: Аркадій Винокуров, Сергій Дяченко, Кирило Стеценко, Ігор Симович, Юрій Булка, Юрій Гольда.

Дослідження Вадима Стеценка в царинах історії, теорії та педагогіки скрипкового виконавства (“Методика навчання гри на скрипці”, “Джерела скрипкового концерту”, “Закономірності інтонування на скрипці” та “Історія скрипкового мистецтва” ) здобули заслужене визнання фахівців у країні та поза її межами. 

   Впродовж усього життя видатний скрипаль і педагог дбав про захист української культурних та духовних традицій, а також доклав чималих зусиль до їх примноження.