Відеомистецька презентація у закладах освіти

Фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова продовжують створювати відеорозповіді з історії мистецтва. 

Учнівській спільноті херсонських гімназій № 6 і 16, ЗЗСО № 53, ХЗНВК № 11, а також студентам ХВПКУ № 15 запропонували переглянути відеоматеріал про мистецтво  пізнього Середньовіччя, яке головним чином проявилося саме в архітектурі  – «Готика: архітектура, що лине до небес». Цього разу до перегляду приєдналися і учні Херсонщини з  Голопристанського ліцею № 2.

Бажаючих дізнатися більше про готичний архітектурний стиль запрошуємо переглянути відео і ви будете вражені дивокрасою  середньовічних готичних споруд – храмів, палаців, замків, університетів. А також познайомитеся з готичними будівлями на теренах України.

Відео тут: 

Готика: архітектура, що лине до небес

 "Готика" – це назва стилю, який панував у пізньому Середньовіччі. Це мистецтво бере свій початок у XII столітті. Саме в цей час в Європі починається активна боротьба католицької церкви за владу. Головним чином готика проявилася саме в архітектурі. Готика – це стиль середньовічних католицьких храмів. Беручи початок у Франції, він отримав загальноєвропейське поширення. 

Дивовижні собори, церкви, костели, базеліки країн Європи представлені у відеомистецькій презентації «Готика: архітектура, що лине до небес», яку створили фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова  та запропонували переглянути учням дев’ятих класів ЗЗСО № 4. 

Старшокласники дізналися, коли і де виник  даний архітектурний стиль та звідки взялася сама назва “готика”, а також характерні риси готичних споруд. Учні побачили дивовижні храми, а також замки, палаци та університети, збудовані у готичному стилі. Зацікавили їх і слайди з готичними спорудами України.

День художника України

 

Щорічно у другу неділю жовтня митці України святкують День художника. В 2023 році День художника України відзначається 8 жовтня. Свято було затверджено Указом Президента в 1998 році, а ініціатором святкування стала Спілка художників України. Його метою є підтримка представників мистецтва та нагадування про велику роль у культурному розвитку людини.

Образотворче мистецтво є однією з найдосконаліших форм діяльності, оскільки в художній палітрі кристалізується внутрішній світ людини, звучать кольори глибоких почуттів. Художніми роботи надихають та спонукають замислитися над суттю буття. Вишуканий живопис, віртуозна графіка, майстерна пластика, патріотичний стріт-арт, оригінальний розпис – невід’ємна частина національної культури, джерело духовного розвитку і задоволення естетичних потреб українського суспільства. Творчі досягнення художників свідчать про потужний потенціал народу, сприяють створенню позитивного іміджу України у світі.

Художники — люди з особливим мисленням. Вони бачать те, чого не бачать звичайні люди, знаходять прекрасне в повсякденному, вміють зобразити думки на полотні, закарбувати емоцію або навіть мелодію. І не дивлячись на те, що художник має бути голодним, а образити його може кожен, ми все ж бажаємо тим, хто бере в руки пензель з метою освоєння професії, визнання!

Нехай кожен художник одного дня відчує на собі прожектори слави, що освітять його картини! Але головне побажання — щоб ваш талант і натхнення завжди крокували поряд.

Славетне українське козацтво

До Дня українського козацтва фахівці Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова спільно з КУ «Херсонський міський центр професійного розвитку педагогічних працівників» запросили шкільну спільноту Херсона в історичний екскурс у сивочолу давнину- героїчні часи Козаччини.

Учні згадали цікаві факти історії і традицій козаків. Та найбільше їх вразила розповідь про незвичайних козаків-характерників. А, особливо - про загадкових жінок-амазонок, жінок-характерниць, яких називали «поляницями» і які настільки володіли бойовим мистецтвом, що їх побоювались і друзі, і недруги.

Дізнались учні, що воїни козацького війська постійно вправлялись у бойовому мистецтві в мирні часи та відточували його в походах та боях. Молодь, із задоволенням, переглянула кадри виступу-реконструкції із володіння різними видами зброї, які частенько влаштовували сучасні продовжувачі козацької бойової спадщини і на Хортиці, і в інших куточках козацької слави. 

Нині, багато з них захищають нашу країну від російської  агресії.  Тож, учні висловили вдячність нашим захисникам-гідним нащадкам козацького роду і віру у нашу спільну Перемогу.

Майстер екслібрису Фелікс Кідер: мистецька розвідка

Бібліотекарі відділу мистецтв продовжують знайомити своїх користувачів, і не лише їх, із відомими херсонськими митцями. Цього разу  відеотека книгозбірні поповнилася мистецькою розвідкою «Майстер екслібрису Фелікс Кідер», якому 7 вересня цього року виповнилося 85 років від дня народження.

Фелікс Іхільович Кідер – заслужений художник України, живописець, графік, скульптор. Херсонський художник (1938-2003) залишив світові стільки дивовижних, фантастично талановитих робіт, що навіть не віриться, що це зробила одна людина. 

Фелікс Кідер завжди був у пошуку нових технік, завжди дивував неординарним баченням світу. Він використовував різні техніки графіки, малював олівцем, вугіллям та олією, ілюстрував книги. Він створив свій, майже фантастичний образ Херсонщини – степового краю з багатовіковою історією та чудовою природою. У його картинах – кохання, радість, легка іронія та глибока філософія.

Блискуче володіючи графічною технікою, багато уваги митець приділяв книжковій графіці, екслібрису. Він зробив значний внесок в історію херсонського екслібрису. Фелікс Кідер – автор понад 130 книжкових знаків, виконаних у техніці офорту. Вони призначалися для книголюбів та представників творчої інтелігенції, які входили до кола спілкування художника.

Кідер збагатив екслібрис власними метафоричними образами, запозиченими як з життя маленького містечка,  так і з біблійних мотивів, піднімаючись до високих філософських узагальнень.

З мистецькою розвідкою «Майстер екслібрису Фелікс Кідер» познайомилися старшокласники херсонських закладів освіти: ЗЗСО № 4 та № 53, гімназій № 6 та № 16.

Краєзнавчі імпровізації «Херсон очима художників»: Херсону — 245 років!

Напередодні Дня міста фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова запропонували учнівській спільноті херсонських гімназій № 6 і 16, ЗЗСО № 4, 53 і 54 та ХЗНВК № 11, студентам  Херсонського гідрометеорологічного фахового коледжу Одеського державного екологічного університету та  користувачам соцмереж переглянути краєзнавчі імпровізації «Херсон очима художників». 

Херсон – це місто з українським характером та незламною жагою до свободи, якому присвячено велику кількість творів херсонських митців. Росіяни його нещадно нищать. Архітектурні пам'ятки Херсона, які пережили кілька революцій та війн, після обстрілів зникають із мапи міста. 

Та краса і дух нашого Херсона, за які ми так любимо наше місто, залишаються у творах Олександра Степаненка, Олександра Бережного,  Володимира-Вадима Чорного та Віталія Раковича. Рідний Херсон став об'єктом і для творчості таких херсонських художників, як Іван Белич, Віктор Трапенок, Володимир Гончаренко та Георгій Петров. Багато міських краєвидів також створили представники наївного мистецтва – Григорій Сергєєв і Олена Рибальченко. А які чудові гравюри з видами Херсона створив Володимир Заставський!

І нехай твори херсонських художників із зображенням нашого рідного міста додадуть всім віри та позитиву! 

Приємного перегляду!

День українського кіно

Друзі! Вітаємо всіх поціновувачів украінського кіно з професійним святом працівників кінематографії, встановленим Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і який відзначається щорічно у другу суботу вересня.  Тож, цього року День українського кіно припадає на 9 вересня.

Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.

З дореволюційним кіно в Україні пов’язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.

У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 р. в Україні з’являється перший звуковий фільм - документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу».

Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

В епоху випробувань і викликів, коли війна стала надзвичайно важливим контекстом для суспільства, українське кіно виявляє неймовірну силу та витримку. Не тільки воно виживає в умовах складних реалій, але й б'є рекорди, залишаючи глибокий слід в історії і сучасному кінематографії.

Так, за перші вісім місяців 2023 року картини українського виробництва зібрали 192 млн грн, що на 12 млн грн більше, ніж за 2019 рік.

Наприклад, «Мавка.Лісова пісня», яка вийшла 2 березня, стала найкасовішим українським фільмом незалежності зі зборами в понад 150 мільйонів. Лише за перший тиждень прокату стрічка зібрала 25 мільйонів переглядів, а за п’ять тижнів - майже 100 мільйонів.

Також вдалим прокатом став фільм режисера Антоніо Лукіча «Люксембург». «Люксембург», який за перший вікенд зібрав 5,5 мільйона гривень. За словами генеральної директорки FILM.UA Group Вікторії Ярмощук, після початку війни український прокат відновився у червні 2022 року, і за результатами року частка українського кіно в національному бокс-офісі досягнула визначних 27%, тоді як до війни цей показник коливався в межах 4-7%.

На кінець серпня, після виходу в прокат «Барбі» і «Оппенгеймер», частка українського кіно впала до 21%. 

Однак, наразі є один реліз, який здатен збільшити частку зборів українського кіно. Річ йде про стрічку  «Довбуш», який вже за перший вікенд прокату зібрав 8,7 млн гривень. Але, слід визнати, що в Україні під час повномасштабного російського вторгнення показали 60 картин, тоді як 24 лютого 2022 року цей показник становив 160 картин на рік. 

 І велика війна не одна причина яка грає проти українського кінопрокату… Такі реалії сьогодення українського кіно.

Але, незважаючи ні на що, украінське кіно – різноманітне. Кожен зможе знайти щось, що торкнеться його найпотаємніших куточків серця.