Показ дописів із міткою графіка. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою графіка. Показати всі дописи

неділя, 19 травня 2024 р.

Світоч українського живопису

Друзі! Продовжуємо згадувати талановитих митців, призабутих та мало відомих. Серед них - Микола Мурашко  – видатний художник, графік, живописець, талановитий педагог, засновник Київської рисувальної школи, якому 20 травня 2024 року виповнюється 180 років від дня народження . 

Микола Мурашко народився в 1844 році в Глухові на Чернігівщині (нині Сумщина). Інтерес до малювання став проявляти ще в дитинстві. Навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Хоча через хворобу навчання не завершив. Близько товаришував з Іллєю Рєпіним.

 У роки навчання молодий художник зарекомендував себе як неабиякий графік, про що свідчить створений ним у 1864-1867 літографічний портрет Тараса Шевченка. Висока техніка виконання твору — чіткий, реалістичний рисунок, впевнене ліплення форми, викінченість — допомогли митцеві створити натхненний образ Великого Кобзаря, дати глибоку психологічну характеристику поета. Портрет Тараса Шевченка не тільки творча удача Мурашка, а й один із найяскравіших і високохудожніх зображень великого поета в українському мистецтві.

Наприкінці 1870-х посилено займається пейзажним живописом, наполегливо і сумлінно вивчаючи природу. «Почуваю, — згадував сам художник, — що мила, любима мною природа не відпускає мене, не навчивши чого-небудь». 

У 1880-1890-х створює низку пейзажів — «Річка Тетерів», «Коростишів» (1886), «Крим» (1892), «Берег Алупки» (1894), «Ай-Петрі», «Мечеть» (1897), «Млин», «У парку», «Вид Боярки» тощо, які експонує на київських і петербурзьких художніх виставках. Усі ці роботи високо оцінювалися тогочасною художньою критикою, а окремі були придбані для музею Академії художеств. 

Однак пріоритетним напрямом його діяльності була викладацька. Він 1875-го заснував Київську рисувальну школу. Вивчав досвід викладання у найкращих закордонних школах, який потім застосовував для навчання майбутніх художників, організовував у Києві щорічні виставки. «У Рисувальній школі навчалися всі, хто хотів і мав здібності, – згадував правнук Миколи Мурашка Володимир Молярів. – Школа не  брала грошей з бідних і талановитих, ще й платила їм стипендію. За 26 років школу закінчили близько двох тисяч чоловік. Це і солдати, і селяни, і діти селян. Там Микола Іванович зібрав багато однодумців – тих, хто після закінчення Академії повернувся в Україну». 

Довгий час школу підтримував меценат Іван Терещенко. Тут вчилися та викладали Казимір Малевич, Олександр Мурашко, Михайло Врубель, Іван Селезньов, Микола Пимоненко. У системі виховання, наявній у Київській рисувальній школі, були відбиті досягнення тогочасних навчальних закладів, зокрема Академії художеств. М. І. Мурашко прагнув використати усе позитивне і цінне, що було створене академічною системою виховання, критично підходячи до застарілих, рутинних прийомів і методів. 

Митець застосовував прогресивні методи підготовки учнів, в основі яких — вимоги малювання з натури, суворого дотримання принципу «від легкого — до складнішого», забезпечення індивідуального підходу до кожного учня, всебічної художньої освіти, органічного поєднання спеціальної та загальноосвітньої підготовки. Школа проіснувала понад 25 років і була закрита 22 травня 1901.

З його ініціативи, починаючи з 1877, в Києві почали щорічно організовуватися художні виставки, на яких були представлені твори видатних російських, українських і зарубіжних художників-реалістів. У виставках експонували свої твори такі видатні митці, як Сергій Світославський, Є. Вжещ, Володимир Орловський, Михайло Яровий, М Галимоеський, Киріак Костанді, Г. Ладиженський, Р. Судковський, Опанас Сластіон, І. Рєпін, В. Верещагін, В. Полєнов, І. Шишкін та ін.

Останні роки життя провів у Бучі, на той час, селищі поблизу Києва, цілком віддаючись творчій роботі. 



Помер Микола Мурашко 9 вересня (22 вересня) 1909 у Бучі. Похований на Лук’янівському цвинтарі Києва .

Усе своє життя і творчу наснагу спрямував на виховання українських художників, прищеплюючи своїм вихованцям любов до мистецтва. Багато його учнів продовжили і розвинули в українському мистецтві традиції реалістичного живопису, закладені Київською рисувальною школою М. Мурашка.


пʼятниця, 15 березня 2024 р.

Відеознайомство із художницею Сонею Левицькою

Цикл “Знакові постаті української культури” у  межах бібліотечного проєкту “Погляд з історії” поповнився ще однією мистецькою розвідкою – “Софія Левицька – українка, яка  підкорила  Париж”. Софія Левицька – українка з Поділля, котра стала справжньою француженкою, своєю в Луврі і в середовищі французьких художників. 

Бібліотекарі  відділу мистецтв запропонували учням херсонських закладів освіти № 4, 6, 11, 14 та 16  познайомитися із нелегкою долею та творчістю  цієї забутої художниці, яка більше відома за кордоном, ніж в Україні.

Учні дізналися про особисту життєву трагедію мисткині та про її цікавий і непересічний творчий шлях від Поділля до Парижа. Одружившись з пияком-лікарем, народивши розумову відсталу доньку, Софія Левицька змогла зберегти мужність духу і почала влаштовувати своє життя у Франції. Навчаючись у видатних художників того часу, вона змогла сягнути визначних висот.

Старшокласники побачили багато живописних робіт Софії Левицької: портрети, натюрморти, пейзажі, виконані у різних стилях. Зацікавили молодь гравюри художниці, її ілюстрації до різних видань, зокрема книг поетів Гійома Аполлінера та Поля Валєрі.

А особливо учнів вразило те, що вона переклала на французьку мову і проілюструвала книжку Миколи Гоголя “Вечори на хуторі біля Диканьки”.

Запрошуємо переглянути відео тут

субота, 9 березня 2024 р.

Софія Левицька — українка, яка підкорила Париж

 9 березня 2024 року 150 років від дня народження українки Софії Левицької , ім’я якої назавжди увійшло в історію французької графіки.  

На початку XX сторіччя нею захоплювався весь мистецький Париж, а вона розповідала французам про рідне Поділля і вплітала улюблені українські мотиви у свої картини та гравюри. Вона була напрочуд популярною в Парижі, в найвишуканішій артистичній богемі. Ім’я української художниці Софії Левицької фігурує поруч із Гійомом Аполлінером, Емілем Бернаром, Жаном Маршаном, Полем Валєрі, Анрі Матіссом. А також з іменами відомих українських особистостей: тут і  засновник течії кубізму скульптор Олександр Архипенко, і художник Олекса Грищенко, і   Олександр Шульгин — політик і дипломат. 

Вже під час набуття професійного досвіду у Паризькій академії мистецтв Софію Левицьку визнали шанувальники живопису, колекціонери, мистецтвознавці. А найкращі художні галереї Франції змагались за можливість експонувати та продавати її мистецькі твори. 

На жаль, в українських музеях та приватних колекціях творів художниці майже нема, у Франції збереглися лише поодинокі графічні та олійні твори Софії Левицької. Друкованих матеріалів, розвідок і спогадів про неї, окрім згадок у сучасній їй французькій пресі також обмаль…

Фахівці відділу мистецтв створили до 150-річчя від дня народження художниці відео із циклу “Знакові постаті української культури” – “Софія Левицька – українка, яка  підкорила  Париж”. Тож, тепер всіх бажаючих дізнатися більше про долю, життєву трагедію та творчість Соні Левицької запрошуємо до перегляду  мистецької розвідки, створеної у  межах бібліотечного проєкту “Погляд з історії”.

четвер, 28 вересня 2023 р.

Майстер екслібрису Фелікс Кідер: мистецька розвідка

Бібліотекарі відділу мистецтв продовжують знайомити своїх користувачів, і не лише їх, із відомими херсонськими митцями. Цього разу  відеотека книгозбірні поповнилася мистецькою розвідкою «Майстер екслібрису Фелікс Кідер», якому 7 вересня цього року виповнилося 85 років від дня народження.

Фелікс Іхільович Кідер – заслужений художник України, живописець, графік, скульптор. Херсонський художник (1938-2003) залишив світові стільки дивовижних, фантастично талановитих робіт, що навіть не віриться, що це зробила одна людина. 

Фелікс Кідер завжди був у пошуку нових технік, завжди дивував неординарним баченням світу. Він використовував різні техніки графіки, малював олівцем, вугіллям та олією, ілюстрував книги. Він створив свій, майже фантастичний образ Херсонщини – степового краю з багатовіковою історією та чудовою природою. У його картинах – кохання, радість, легка іронія та глибока філософія.

Блискуче володіючи графічною технікою, багато уваги митець приділяв книжковій графіці, екслібрису. Він зробив значний внесок в історію херсонського екслібрису. Фелікс Кідер – автор понад 130 книжкових знаків, виконаних у техніці офорту. Вони призначалися для книголюбів та представників творчої інтелігенції, які входили до кола спілкування художника.

Кідер збагатив екслібрис власними метафоричними образами, запозиченими як з життя маленького містечка,  так і з біблійних мотивів, піднімаючись до високих філософських узагальнень.

З мистецькою розвідкою «Майстер екслібрису Фелікс Кідер» познайомилися старшокласники херсонських закладів освіти: ЗЗСО № 4 та № 53, гімназій № 6 та № 16.