Сьогодні піксель – наша вишиванка

 

16 травня  українці відзначають День вишиванки-2024 –  свято нашого національного одягу. Українці пишаються своїми вишиванками та передають їхні традиції з покоління в покоління. Український вишитий одяг має тисячолітню історію та особливі візерунки у різних регіонах. 

До Дня вишиванки фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. Лавреньова створили етноколаж “Сьогодні піксель – наша вишиванка”  із циклу “Українська спадщина: повернення до традицій” в межах загальнобібліотечного проєкту “Погляд з історії”. До заходу були запрошена шкільна спільнота Херсона, зокрема ЗЗСО №№ 4, 11, 53, 55 та гімназій №№ 6, 14, 16. Також до перегляду приєдналися учні Голопристанського ліцею № 2, ДПТНЗ «Херсонський професійний ліцей зв’язку та поліграфії»,  Херсонського вищого професійного комерційного училища (15) та ВСП “Херсонський гідрометеорологічний фаховий коледж ОДЕКУ”. 

Учасники заходу дізналися, що символіка елементів вишиванки має дуже сильний вплив на життя того, хто її носить. Також учні почули, що геометричні візерунки позначають стихії природи та родючість землі, а рослинні та квіткові орнаменти здавна символізують сімейне щастя і материнську любов.  Школярі побачили багато зразків вишиванок різних областей України, адже кожен регіон має свої унікальні візерунки та техніки. Та, незважаючи та ці відмінності, нас вона єднає як символ патріотизму та нерозривного зв'язку поколінь. 

Переглянувши відео, старшокласники зрозуміли,  чому Валерій Залужний назвав ПІКСЕЛЬ нашою вишиванкою на сьогодні, адже вишиванка — це оберіг, а український піксель це вишиванка, створена війною.

Дізнатися про всі різноманіття вишиванок, залежно від регіону нашої країни, можна переглянувши відео ТУТ

Код нації

Вишиванка ще з давніх давен супроводжувала український народ і була для них символом нескореності й того, що вони є українцями. Сорочки, вишиті спеціальними символами, носили козаки-характерники (деякі зразки збереглись до нині). Чумаки довіряли прання своєї сорочки лише одній єдиній дівчині. А воїни УПА носили з собою чорні вишиванки на випадок раптової смерті. Тисячі людей через ті вишиті сорочки страшенно страждали, гинули, терпіли голод.

«Код нації» – так називають українську вишиванку.  Це родинний оберіг, вона має надзвичайно давнє походження. Колір, форма, крій, матеріал, орнамент – все має значення і разом створює енергетичний заряд речі. Крім зовнішньої краси, в орнаментах зашифровані захисні обереги від злих сил. 

В кожному регіоні України ці орнаменти відрізнялися за кольором і за зображенням символів, ще зі слов'янської міфології. Найкращі візерунки-обереги вишивали люблячі жіночі руки мами, дружини, бабусі. Крім сорочок вишивкою прикрашали вінчальні рушники, ікони, хоругви, елементи домашнього декору – скатертини і подушки. Але найважливішою була і залишається саме сорочка-вишиванка. Наші предки могли з першого погляду визначити звідки родом чоловік за його сорочкою. 

У залежності від історичного регіону України деталі і тематика орнаменту вишиванок відрізняються, про що можна дізнатися, переглянувши етноколаж “Сьогодні піксель – наша вишиванка”  із циклу “Українська спадщина: повернення до традицій”. Відео створене працівниками відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. Лавреньова в межах загальнобібліотечного проєкту “Погляд з історії”.

Як із початком цинічної російської збройної агресії в Криму та на сході України в 2014 році, так і після широкомасштабної збройної агресії та вторгнення росії в Україну в 2022 -му, українська вишита сорочка стала символом української сили, ознакою сміливості, сучасною зброєю проти ворога. Вона є символом української нескореності та свободи.

Сьогодні, боронячи Україну від рашизму, воїни змінили свої ошатні вишиванки на камуфляж. Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний назвав військовий піксель на сьогодні українською вишиванкою. 

Вишитий одяг є національною гордістю українців, тому пропонуємо детальніше ознайомитися з символікою елементів вишиванки та орнаментами кожного регіону України.