Голодомор — геноцид української нації. У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять мільйонів жертв голодоморів в Україні.
Наймасштабнішим з них був голодомор 1932-1933 років. Він був скоєний радянською владою, щоб упокорити українців, остаточно ліквідувати український спротив режиму та спроби побудови самостійної, незалежної Української Держави.
У 2022–2023 роках Україна вшановує 90-ті роковини Голодомору-геноциду. Цю скорботну дату ми згадуємо сьогодні в реаліях нової боротьби за виживання української нації. Через 90 років після вчинення Голодомору на теренах України росія вчиняє новий геноцид.
Мистецтво якнайкраще відображає трагізм цього злочину. Факт голоду в Україні в 1932–1933 роках радянська влада заперечувала аж до пізніх 1980-х, тож нічого дивного, що розголос мистецьких творів про Голодомор був можливий тільки поза межами України.
Вшануванню пам’яті жертв Голодомору присвятили частину своєї творчості українські та зарубіжні митці, серед яких — Казимир Малевич, Василь Касіян, Віктор Цимбал, Катерина Білокур та інші. У багатьох містах і селах України, а також за кордоном встановлені пам'ятники жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років.
До 90-х роковин Голодомору-геноциду фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова створили відео, присвячене темі Голодомору в мистецтві “Гіркі жнива Голодомору”.
У музичному оформленні відео використано фрагменти з реквієму "Панахида за померлими з голоду" Євгена Станковича на слова Дмитра Павличка та пісню-реквієм “Свіча”, слова якої поет Богдан Стельмах поклав на «Мелодію ля-мінор» Мирослава Скорика.
Кожного року 15 листопада світ відзначає Міжнародний день письменників, які знаходяться в ув’язненні або день порожніх стільців. Цей день присвячується тим, хто розплачується за своє інакомислення та свободу слова. Цей день також присвячений пам'яті всіх письменників, убитих після торішнього Дня письменників.
Українські письменники, які загинули від рук рашистів, могли б створити ще безліч романів та повістей, пронизливих та щемких віршів, дитячих казок та оповідок. Втім, їхній творчий доробок росіянам не знищити, а кожен твір загиблого письменника та поета перетворюється на документальне свідчення про війну.
24 березня 2002 року росіяни викрали письменника Володимира Вакуленка. У квітні його вбили на Харківщині під час окупації. Понад пів року його розшукували рідні, колеги, журналісти, розслідувачі та волонтери. Лише наприкінці листопада минулого року дані про загибель письменника Володимира Вакуленка підтвердила ДНК-експертиза. Але й мертвим він свідчить проти окупантів. У своєму щоденнику Володимир Вакуленко детально описував звірства та безчинства росіян у перші тижні окупації. Передчуваючи, що може загинути, письменник закопав свій щоденник у саду. Щоденник було знайдено і зроблено все для його публікації.
22 червня 2023 книгу «Я перетворююсь. Щоденник окупації. Вибрані вірші» Володимира Вакуленка-К. презентувала на «Книжковому Арсеналі» письменниця Вікторія Амеліна, життя якої обірвалося 1 липня 2023 року після ракетного обстрілу у Краматорську.
20 грудня 2022 року в бою під Бахмутом загинули 34-річний херсонський журналіст Антон Коломієць та Олександр Кузенков, автор книжки «Останні посмішки Іловайську».
У січні 2023 року на фронті загинув одеський журналіст, письменник та ресторатор Ігор Терьохін.
У травні 2023 року загинув письменник, автор роману «Завод» Ігор Мисяк, який брав участь у звільненні Херсонщини від російських окупантів.
У львівського бренд-шефа та блогера Андрія Гудими нещодавно вийшла з друку книжка «69 спецій для серця». Сам Андрій її вже не зможе побачити – 2 липня він загинув у боях під Бахмутом.
На фронті загинув військовий та письменник, автор роману-щоденника "Спокійної ночі)" Максим Петренко. Довгий час його вважали зниклим безвісти. 6 листопада цього року прийшла звістка, що експертиза ДНК підтвердила загибель письменника.
Херсон – символ спротиву українців російській навалі. Із перших днів війни місто опинилося під окупацією рашистської орди. Жителі боронили своє місто, як могли: виходили на мітинги, ставали до бою з «коктейлями Молотова» в руках, чинили партизанський спротив, знищували колаборантів і чекали на визволення.
У місті висіли плакати з різними патріотичними написами, найпопулярніші, звісно, «Слава Україні», «Ми віримо в ЗСУ», «Херсон — Україна», «Геть» та багато інших. Окупанти намагалися знищити будь-які прояви патріотизму в місті, знімали плакати, прапори, стирали написи, але кожного дня люди виходили та доводили всьому світу, що Херсон — це Україна.
256 днів місто було під окупацією та 11 листопада у Херсон зайшли Збройні сили України. Цього дня українці чекали більше восьми місяців.
А на початку окупації героїзмом херсонців захоплювався весь світ: вони показали свою силу, мужність і впевненість, що Херсон повернеться до України, як це і сталось, і віру — вся Херсонщина стане вільною.
До Дня звільнення Херсона з-під російської окупації у відділі мистецт Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова створено фоторепортаж “Нескорене місто-герой”.
Пропонуємо згадати, як боронили своє рідне місто жителі Херсона, переглянувши відео
Фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова продовжують створювати відеорозповіді з історії мистецтва.
Учнівській спільноті херсонських гімназій № 6 і 16, ЗЗСО № 53, ХЗНВК № 11, а також студентам ХВПКУ № 15 запропонували переглянути відеоматеріал про мистецтво пізнього Середньовіччя, яке головним чином проявилося саме в архітектурі – «Готика: архітектура, що лине до небес». Цього разу до перегляду приєдналися і учні Херсонщини з Голопристанського ліцею № 2.
Бажаючих дізнатися більше про готичний архітектурний стиль запрошуємо переглянути відео і ви будете вражені дивокрасою середньовічних готичних споруд – храмів, палаців, замків, університетів. А також познайомитеся з готичними будівлями на теренах України.
"Готика" – це назва стилю, який панував у пізньому Середньовіччі. Це мистецтво бере свій початок у XII столітті. Саме в цей час в Європі починається активна боротьба католицької церкви за владу. Головним чином готика проявилася саме в архітектурі. Готика – це стиль середньовічних католицьких храмів. Беручи початок у Франції, він отримав загальноєвропейське поширення.
Дивовижні собори, церкви, костели, базеліки країн Європи представлені у відеомистецькій презентації «Готика: архітектура, що лине до небес», яку створили фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова та запропонували переглянути учням дев’ятих класів ЗЗСО № 4.
Старшокласники дізналися, коли і де виник даний архітектурний стиль та звідки взялася сама назва “готика”, а також характерні риси готичних споруд. Учні побачили дивовижні храми, а також замки, палаци та університети, збудовані у готичному стилі. Зацікавили їх і слайди з готичними спорудами України.
Щорічно у другу неділю жовтня митці України святкують День художника. В 2023 році День художника України відзначається 8 жовтня. Свято було затверджено Указом Президента в 1998 році, а ініціатором святкування стала Спілка художників України. Його метою є підтримка представників мистецтва та нагадування про велику роль у культурному розвитку людини.
Образотворче мистецтво є однією з найдосконаліших форм діяльності, оскільки в художній палітрі кристалізується внутрішній світ людини, звучать кольори глибоких почуттів. Художніми роботи надихають та спонукають замислитися над суттю буття. Вишуканий живопис, віртуозна графіка, майстерна пластика, патріотичний стріт-арт, оригінальний розпис – невід’ємна частина національної культури, джерело духовного розвитку і задоволення естетичних потреб українського суспільства. Творчі досягнення художників свідчать про потужний потенціал народу, сприяють створенню позитивного іміджу України у світі.
Художники — люди з особливим мисленням. Вони бачать те, чого не бачать звичайні люди, знаходять прекрасне в повсякденному, вміють зобразити думки на полотні, закарбувати емоцію або навіть мелодію. І не дивлячись на те, що художник має бути голодним, а образити його може кожен, ми все ж бажаємо тим, хто бере в руки пензель з метою освоєння професії, визнання!
Нехай кожен художник одного дня відчує на собі прожектори слави, що освітять його картини! Але головне побажання — щоб ваш талант і натхнення завжди крокували поряд.
До Дня українського козацтва фахівці Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова спільно з КУ «Херсонський міський центр професійного розвитку педагогічних працівників» запросили шкільну спільноту Херсона в історичний екскурс у сивочолу давнину- героїчні часи Козаччини.
Учні згадали цікаві факти історії і традицій козаків. Та найбільше їх вразила розповідь про незвичайних козаків-характерників. А, особливо - про загадкових жінок-амазонок, жінок-характерниць, яких називали «поляницями» і які настільки володіли бойовим мистецтвом, що їх побоювались і друзі, і недруги.
Дізнались учні, що воїни козацького війська постійно вправлялись у бойовому мистецтві в мирні часи та відточували його в походах та боях. Молодь, із задоволенням, переглянула кадри виступу-реконструкції із володіння різними видами зброї, які частенько влаштовували сучасні продовжувачі козацької бойової спадщини і на Хортиці, і в інших куточках козацької слави.
Нині, багато з них захищають нашу країну від російської агресії. Тож, учні висловили вдячність нашим захисникам-гідним нащадкам козацького роду і віру у нашу спільну Перемогу.
.jpg)
