Василь Касіян. Образ нації у штрихах

                                       

До 130-річчя від дня народження видатного українського художника-графіка, творця потужної національної графічної школи та одного з найвідоміших ілюстраторів творів Тараса Шевченка і класиків української літератури Василя Касіяна фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для юних читачів мистецький захід - ескіз мистецького життя «Василь Касіян. Образ нації у штрихах».

          Під час зустрічі діти дізналися про непростий життєвий шлях митця - вихідця з бідної багатодітної родини, для якого талант, потяг до знань, наполеглива праця й невтомне прагнення до навчання стали ключем не лише до місцевої школи, а й до престижної Празької академії образотворчих мистецтв. Уже в студентські роки кропітка робота над власними творами принесла Василеві Касіяну високу оцінку вимогливої мистецької критики.

     З особливою цікавістю учасники заходу переглядали серії робіт, присвячені праці людей, розбудові індустрії молодої країни, а також численні ілюстрації художника до творів українських письменників - Івана Франка, Лесі Українки, Архипа Тесленка, Михайла Коцюбинського. Та провідною темою творчого життя митця стала шевченкіана. Саме спадщина Тараса Шевченка була для Касіяна духовним і мистецьким орієнтиром.  Мабуть, ніхто з українських художників не зміг так глибоко проникнути у філософський зміст поезії Кобзаря, як Василь Касіян. За цю працю він першим серед художників був удостоєний Державної премії імені Тараса Шевченка.

  На екрані та серед книжок, представлених під час заходу, діти побачили ілюстрації до добре знайомих творів Тараса Григоровича -  «Мені тринадцятий минало», «Садок вишневий коло хати», поеми «Сон» та інших. Виразна мова графіки допомогла юним глядачам глибше зрозуміти зміст цих творів і відчути їхній емоційний настрій.

Справжнім відкриттям для дітей стали й графічні техніки, у яких працював митець. Вони дізналися, що таке гравюра, естамп, ліногравюра, дереворит, і побачили, як за допомогою чорно-білих штрихів народжується потужний художній образ.

          Не менш вразив юних відвідувачів і педагогічний шлях Василя Касіяна. Ще зовсім молодим, одразу після завершення навчання та повернення в Україну, він розпочав викладацьку діяльність і понад 50 років передавав свої знання студентам у Київському та Харківському художніх інститутах, Українському поліграфічному інституті. Найвищою нагородою для митця, поряд із численними званнями та відзнаками, стала ціла плеяда його учнів - відомих майстрів, представників «школи Касіяна».

  Заходи, що знайомлять підростаюче покоління з історією та культурою нашого народу, з яскравими постатями мистецького життя України різних історичних періодів, є надзвичайно важливими, особливо в наш час. Саме так діти відкривають для себе нові імена й невідомі сторінки національної історії. Одним із таких відкриттів для юних читачів став художник, графік і педагог Василь Касіян.

Свято у зимовому місті: атмосфера радості, гри та творчості

 

Відділ естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки створив для юних читачів справжню зимову казку, провівши тематичний захід «Свято у зимовому місті», наповнений іграми, рухом, творчістю та щирими емоціями.

На початку зустрічі фахівці книгозбірні тепло привітали дітей з прийдешніми зимовими святами, налаштувавши учасників на дружню й святкову атмосферу. Вступна частина була спрямована на активізацію уваги та емоційного залучення: дітям запропонували зимові загадки, які вони з радістю й захопленням відгадували, демонструючи кмітливість, уяву та командний дух.

Продовженням програми стала рухлива гра «Збери сніговика». У зім’ятих клаптиках паперу були сховані частини сніговика, і завданням учасників було якомога швидше знайти всі елементи та правильно зібрати зимового героя. Така форма роботи сприяла розвитку спостережливості, швидкості реакції, уміння працювати в команді та підтримувати одне одного.

Щоб дати дітям можливість активно порухатися та відчути справжній зимовий настрій, фахівці провели зимову руханку, яка додала енергії, позитиву й допомогла «розігрітися» в ігровій формі. Рухова активність органічно поєдналася з емоційним розвантаженням і створила атмосферу живого спілкування.

Творчою кульмінацією заходу став невеликий майстер-клас, під час якого діти власноруч виготовили ялинкову іграшку. Робота з матеріалами розвивала дрібну моторику, естетичний смак і фантазію, а кожен виріб став маленьким символом зимового свята та особистого досягнення дитини.

На завершення зустрічі учасники отримали подарунки – як приємну нагороду за активність, старанну працю та творчі зусилля протягом року. Щирі усмішки й радість дітей стали найкращим підтвердженням того, що свято вдалося.

Тихе диво зимових візерунків

                                        

У зимову пору, коли природа ніби завмирає у тиші, але водночас творить свої найтонші й найзагадковіші шедеври, відділ естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки спільно з ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» провели пізнавально-творчий захід для дітей під назвою «Тихе диво зимових візерунків».

Програма заходу була побудована за принципом поєднання інформаційно-пізнавального блоку, інтерактивної діяльності та художньо-творчої практики. Захід розпочався з розповіді фахівця книгозбірні про природу виникнення зимових візерунків. У доступній для дітей формі учасникам пояснили, як під впливом низьких температур та вологи формуються кристалічні структури, що надихають людину на створення орнаментів, візуальних образів і художніх рішень.

Бібліотекар звернув увагу дітей на унікальність кожного візерунка, акцентуючи, що жодна сніжинка не повторюється, так само як і творчий почерк кожної особистості. Такий підхід сприяв розвитку спостережливості, образного мислення та естетичного сприйняття.

Важливою складовою заходу стало знайомство з книжковою добіркою, яка розкриває тему зими в художній літературі. Діти обговорювали видання, що передають атмосферу зимової казки, чарівність снігових пейзажів і символіку холоду. Перегляд трейлера до фільму «Снігова королева» став вдалим прикладом інтеграції літератури й екранного мистецтва, заохочуючи учасників до самостійного читання та осмислення сюжету.

        Ігровий блок заходу був спрямований на активізацію уваги та закріплення отриманих знань. У рухливій вправі «Природа чи людина?» діти вчилися розрізняти природні та рукотворні об’єкти, реагуючи на твердження через рухи. Така форма роботи сприяла розвитку логічного мислення, швидкої реакції та командної взаємодії.

Гра «Хто швидше збере сніжинку», підготовлена фахівцями бібліотеки, мала не лише розважальний, а й методичний характер: вона розвивала дрібну моторику, просторове мислення та вміння працювати за зразком. Елемент змагання створив позитивну емоційну атмосферу й підтримав інтерес учасників до виконання завдань.

Завершальною частиною заходу стала декоративно-художня майстерня, під час якої діти створювали власні унікальні сніжинки. Творче завдання дозволило кожному учаснику реалізувати індивідуальне бачення, застосувати набуті знання та відчути радість самовираження через мистецтво. Подібні практики сприяють розвитку креативності, художнього смаку та впевненості у власних силах.

Захід «Тихе диво зимових візерунків» став прикладом комплексної бібліотечної роботи, де пізнання поєднується з грою, рухом і творчістю. Такий формат не лише розширює кругозір дітей, а й формує стійкий інтерес до читання, мистецтва та спостереження за красою навколишнього світу.

Під копитом Вогняного Коня: книги, кіно і трішечки чарів

                                

Бібліотека – це простір, де історії не лише читають, а й проживають. Саме такою стала зустріч у форматі Winter StoryLab «Під копитом Вогняного Коня: книги, кіно і трішечки чарів», що об’єднала літературу, кіномистецтво та ігрову взаємодію для молоді.

Захід відбувся як багатошарова зимова історія, у якій кожен учасник зміг знайти власний настрій – від затишного споглядання до активної творчої участі.

Перша частина «З книжкових сторінок – на великий екран» була присвячена темі екранізацій – вічному діалогу між книгою і фільмом. Учасники розмірковували над тим, чому фраза «книга була краща» так часто з’являється після перегляду фільмів і водночас – чому ми з нетерпінням чекаємо на вихід улюблених історій на екрані.

На прикладах зимових та святкових екранізацій було показано, як різні мистецтва розповідають одну історію різними мовами: книга – через слова й внутрішні монологи, кіно – через образи, музику та спільне переживання.

Особливу увагу приділили творчості Террі Пратчетта. Учасники познайомилися з фентезійно-сатиричним романом «Батько Вепр» – іронічною різдвяною історією про віру в диво, яка навіть у фантастичному світі тримає реальність разом. Перегляд трейлера екранізації 2006 року допоміг побачити, як гумор, театральність і філософські підтексти Пратчетта працюють на екрані.

Ще одним прикладом стала історія «Колір магії» – знайомство з Дискосвітом, де абсурд, пародія й пригоди створюють ідеальний настрій для зимових вечорів. Екранізація роману у форматі телевізійного фільму продемонструвала, як гумористичне фентезі може зберігати свій шарм навіть у вільній інтерпретації.

Зовсім інший настрій подарував світ Джейн Остін. Романи «Чуття і чуттєвість» та «Емма» були представлені як приклади «тихої зими» – зими балів, розмов, внутрішніх рішень і стриманих емоцій. Учасники порівняли класичні й сучасні екранізації, звернувши увагу на те, як зимові пейзажі, кольори й камерні сцени підкреслюють характери героїв та атмосферу затишку.

Підсумком кіноroom стало усвідомлення: книга й фільм не змагаються між собою, а взаємно доповнюють одне одного, дозволяючи глибше відчути історію, зиму й святкове диво.

Завершальною частиною «Молодіжного фрістайлу» стала ігрова програма, що поєднала інтелект, інтуїцію та елемент чарів.

У конкурсі «Герой без імені» учасники за описом характеру, вчинків і внутрішнього світу персонажа відгадували книгу, за якою було знято фільм. Гра перетворилася на живий діалог, де уважність до деталей і любов до історій ставали головними підказками.

Не меншої зацікавленості викликало «Пророцтво зі сторінок» – символічне гадання на новий рік. Учасники витягували з вази цитати з книжок, сприймаючи їх як літературні побажання, настрій або знак для майбутнього. Цей момент додав заходу легкої магії та особистого сенсу.

Winter StoryLab «Під копитом Вогняного Коня: книги, кіно і трішечки чарів» став прикладом сучасного бібліотечного формату, де література виходить за межі сторінок, поєднується з кіно, грою та живим спілкуванням. Це була зустріч про історії, які зігрівають узимку, про мистецтво, що об’єднує, і про диво, яке народжується там, де є книга, уява й зацікавлений читач.

                                  

Ялинкова прикраса як символ українського Різдва

                                    

У передчутті свята та гарному настрої юні відвідувачі Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки здійснили пізнавальну подорож у світ українських новорічно-різдвяних традицій.

Під час етноколажу «Ялинкова прикраса як символ українського Різдва» бібліотекарі відділу естетичного виховання розповіли дітям про історію появи в Україні ялинки та ялинкових прикрас. Учасники заходу дізналися, що спочатку ялинку ставили й прикрашали саме на Різдво, а традиція прикрашати різдвяне дерево з’явилася в Україні у ХІХ столітті й була пов’язана з європейським культурним контекстом, водночас зберігаючи власну національну самобутність.

Разом із тим діти відкрили для себе, що задовго до появи ялинки українці мали власні різдвяні символи й обереги, якими прикрашали оселю. Особливе місце серед них посідав дідух - символ пам’яті предків, продовження роду та подяки землі за врожай. Упродовж тривалого часу саме він заміняв ялинку в українських домівках, а сьогодні гармонійно поєднується з нею, доповнюючи святковий простір.

У центрі уваги також були солом’яні прикраси, різдвяні павуки, свічки, ангели та зірки - обереги, що наповнювали дім світлом, надією й захистом. Діти дізналися, якими були перші саморобні ялинкові іграшки - паперові, ватні, солом’яні, - та як з часом вони перетворилися на знайомі нам скляні кульки й фігурки.

Зацікавила присутніх і розповідь про те, що лише у 1935 році радянська влада офіційно започаткувала традицію святкування Нового року, а різдвяна ялинка поступово стала новорічною. З 1948 року це улюблене дітьми сімейне свято набуло статусу державного та стало вихідним днем.

Справжній захват у дітей викликала святково прикрашена ялинка, де поряд із сучасними іграшками можна було побачити ангелів, павуків - скляних і солом’яних, маленькі запашні дідухи, паперові витинанки та гірлянди.

Захід пройшов у теплій, душевній атмосфері доброзичливості та святкового настрою, подарувавши дітям не лише нові знання, а й живий дотик до української традиції та пам’яті про минуле.

Серпантин зимових історій: книги, що зігрівають

                                

 Зима - це не лише холод і короткі дні. Це час, коли особливо хочеться історій - теплих, світлих, з іскрою надії й легким різдвяним дивом. Саме такою є книжкова виставка «Серпантин зимових історій» у Херсонській обласній бібліотеці для дітей імені Дніпрової Чайки , що об’єднала сучасні й класичні твори, різні за настроєм і віком читача, але споріднені внутрішнім теплом.

         Центральне місце на виставці займають сучасні різдвяні історії, у яких свято постає не як зовнішній блиск, а як тихе переживання. У книзі Андрія Куркова «Різдвяний сюрприз» Різдво стає несподіванкою, що змінює настрій і погляд на звичні речі. Збірка «Коли сніг пахне мандаринами» повертає до простих, знайомих з дитинства відчуттів - запахів, спогадів, моментів, які й творять справжню атмосферу свята.

 Про Різдво як час маленьких див і щирих почуттів розповідають також Вікторія Мізюк у книзі «Муха, дзвоник і Різдво» та Ярослава Терлецька у творі «Різдвяний янгол». Це тексти, які читаються повільно, з паузами, і залишають після себе відчуття світлої тиші. Книга Ірини Мацко «Мигдаль для серця» звертається до читача через щирі людські емоції й нагадує, що справжнє тепло народжується з уваги та співчуття.

           Окремий настрій створюють книги, у яких зима - не подія, а стан душі. Ульф Старк у «Маленькій книзі про любов» говорить просто і чесно про почуття, що зігрівають у будь-яку пору року. Ге-Полікен у книзі «Вага снігу» пропонує замислитися над тишею, самотністю і внутрішнім балансом, який особливо відчутний взимку. Поруч - добре знані й улюблені багатьма поколіннями «Енн із Зелених Дахів» Люсі Мод Монтгомері та «Поліанна» Елеанор Портер - історії, де оптимізм і віра в добро стають справжнім порятунком.

     Не оминула виставка й класичних зимових історій, які не втрачають актуальності. Чарльз Діккенс у книгах «Різдвяна ялинка» та «Різдвяна пісня в прозі» нагадує про силу співчуття і можливість змін. Террі Пратчетт у книзі «Батько Вепр» поєднує гумор і глибокі сенси, доводячи, що навіть фантастика може говорити про дуже серйозні речі. «Ніч перед Різдвом» Миколи Гоголя занурює у світ народних традицій, а «Поклик предків» Джека Лондона додає виставці суворого північного подиху та теми виживання.

          «Серпантин зимових історій» - це невелика за кількістю, але продумана й тепла добірка книг. Вона не диктує, що саме читати, а пропонує обрати історію за настроєм: різдвяну або зимову, сучасну чи класичну, легку або таку, що спонукає до роздумів. Можливо, саме тут хтось знайде книгу, яка зігріє цю зиму.