субота, 25 лютого 2023 р.

Ідеали та образи Ренесансу

Фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. Лавреньова створили відеопрезентацію “Ідеали та образи Ренесансу”.


Відродження, або Ренесанс — культурно-філософський рух періоду Середньовіччя, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності. 


Вплив античності найсильніше позначився на формуванні культури Відродження в Італії.  Символом Ренесансу, його найвищим злетом, безумовно, є мистецтво. 



Відеопрезентацію “Ідеали та образи Ренесансу” можна використовувати в школах на уроках мистецтва та всесвітньої історії.


Ознайомитися з кращими зразками ренесансного мистецтва та його представниками можна, переглянувши відео тут

Золотий тенор Італії

Друзі! 25(27) лютого минає 150 років від дня народження італійському оперному співаку Енріко Карузо.

Енріко Карузо - це великий співак, ім'я якого, без сумнівів, відоме в усіх куточках нашої неосяжної планети. Його пісні і чарівний вокал являють собою зразок вищого музичного мистецтва. Саме тому його композиції легко переступили межі країн і континентів, прославивши ім'я великого італійця на багато десятків років.

Енріко Карузо народився в Неаполі 27 лютого (за іншими даними 25 лютого) 1873 року. Його сім'я була небагатою, і Енріко не отримав якогось гідної освіти. Він став співати ще дитиною, в церковному хорі. 


Прийшовши до розуміння, що спів — це його покликання, Карузо став брати уроки вокалу. Його дебют відбувся в рідному місті в 1895 році, а через два роки він став знаменитим, виконавши партію Енцо в опері «Джоконда» Понк'єллі.

У 1900 році Карузо вперше вийшов на сцену театру Ла Скала в Мілані з партією Неморіно в опері «Любовний напій» Доніцетті. У 1902 році він вперше виступив у театрі Ковент-Гарден у Лондоні (Герцог в опері Верді «Ріголетто»). Тріумф оперного співака Карузо пов'язаний з театром Метрополітен-опера в Нью-Йорку, де він був провідним солістом в період 1903-1920 років.


Ми знаємо як звучить голос Карузо завдяки грамофонних записів, яких він зробив більше 250 — майже весь свій основний репертуар. Карузо володів голосом рідкісного тембру, який звучав то як тенор, то як баритон. Карузо є легендою оперного мистецтва, його спів — зразок для багатьох поколінь виконавців.

Карузо прославився виконанням партій в операх Джузеппе Верді («Трубадур», «Бал-маскарад», «Аїда»), Леонкавалло («Паяци»), Пуччіні («Дівчина з заходу»). Крім оперних партій він виконував неаполітанські пісні.


Помер великий тенор в Неаполі 2 серпня 1921 року, у віці 48 років.

Enrico Caruso - A Dream (Victor, 1920)див. тут

вівторок, 21 лютого 2023 р.

Відеорозповідь “В серці маю Україну” до Дня рідної мови

 21 лютого вже традиційно ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це свято не лише нагадує про культурне розмаїття і багатомовність світу, а й про право кожного розмовляти рідною мовою. 

Тож, саме  цього дня Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова запропонувала учням херсонських шкіл № 4, 34 та 55   відеорозповідь “В серці маю Україну” про  співачку Квітку Цісик.

Українка Квітка Цісик народилася і все життя прожила у США, де її  знали як Кейсі. Вона пишалася тим, що вона українка.  У домі Квітки Цісик на Мангеттені було правило – розмовляти з родичами тільки українською. За знання рідної мови й культури, свою легку самоідентифікацію як українки, дівчина завжди дякувала батькам. Вони зробили для своїх дітей дві важливі речі – інтегрували їх в американську культуру та виховали з шаною до українських традицій і навчили гарній українській мові, перебуваючи на іншій половині земної кулі. 

В Америці голос Квітки лунав у кожному домі. Та свій  непересічний талант Цісик використовувала задля популяризації української культури у світі. Її найбільшою любов’ю була українська пісня і вона за свої кошти випустила перші у США альбоми з професійними записами україномовних пісень — «Квітка» й «Два кольори».

Учні дізналися про життя та творчість цієї талановитої співачки, почули пісні у її виконанні.



пʼятниця, 17 лютого 2023 р.

Знакова українська актриса

 17 лютого минає 80 років знаковій українській актрисі, повного кавалера ордена Княгині Ольги Раїсі Степанівні Недашківській. 

  В її творчості означилося віхи культурних і духовних пошуків суспільства. В радянські часи українська красуня багато знімалася на різних кіностудіях колишньої багатонаціональної країни.  У репертуарі Раїси Степанівни - десятки ролей в театрі і кіно. 

  Надзвичайну популярність вона отримала завдяки ролі Мавки в « Лісовій пісні» Лесі Українки і Катерини Білокур у фільмі «Буйна». Також актриса виконала чудові ролі у фільмах «Царева наречена», "Помилка Оноре де Бальзак», «Комісар», «Народжена революцією» тощо.

На сцені київського  Молодого театру Раїса Недашківська свого часу збирала аншлаги у легендарних спектаклях «Канте Хондо»і «Сірано де Бержерак» та інш.

 Манера акторської гри Недашківськоі чуттєва і натхненна, на межі духовного піднесення. Створені нею жіночі образи дуже різні й органічні, втім, завжди виразні й органічні, переконливі, сповнені драм. напруги й, водночас, магічної таїни. Актриса досконало володіє майстерністю перевтілення, однак надає перевагу характерам, спорідненим з її внутрішнім Всесвітом.

Понад 200 концертів провела з  "Народною філармонією» у військових частинах. На усіх концертах ставили каску із написом «Для воїнів АТО». Раїса Степанівна вважає, що нині саме той час, щоб підтримати військових морально. Бо те, що нині відбувається,  - за межею розуміння. 

  Актриса проводить значну громадську роботу як перша заступниця голови правління Національної спілки театральних діячів України, відслідковує події українського кіно і модерного театру.

середа, 15 лютого 2023 р.

Фундатор української опери

 16 лютого минає 210 років від дня народження Семена Степановича Гулака Артемовського - відомого українського співака і композитора ХІХ століття, одного із фундаторів української класичної музики, автора знаменитої опери «Запорожець за Дунаєм».

Гулак-Артемовський народився в родині священика. Місце народження - хутір Гулаківщина, недалеко від містечка Городище колишнього Черкаського повіту. Освіту Гулак-Артемовський отримав у Київському духовному училищі, а потім у Київській духовній семінарії. Там його вважали найкращим співаком. Бо з дитинства він мав чарівний голос, знав багато українських пісень і любив їх виконувати. За наказом київського митрополита юнака взяли до хору Софійського собору. А потім він співав у хорі Михайлівського Золотоверхого монастиря. Яскравий дитячий дискант поступово розвинувся у прекрасний оксамитовий баритон, і Гулак-Артемовський став солістом хору.

    У 1838 році в його житті сталася знаменна подія. Спів юнака почув відомий російський композитор Михайло Іванович Глінка, який на той час був капельмейстером Придворної співочої капели Петербурга та їздив по Україні у пошуках голосів. Глінка одразу забрав Гулака-Артемовського до Петербурга і став займатися з ним вокалом, готуючи до оперної сцени. Успіхи юного українця були разючі. М.Глінка, за активної участі композитора О. Даргомижського та мецената М. Волконського, організував перший концерт Гулака-Артемовського. На цьому концерті був присутній власник уральських заводів, меценат П. Демидов. Він настільки захопився талантом молодого співака, що фінансував його подорож до Франції та Італії, щоб той завершив музичну освіту у найкращих педагогів - Дж. Аларі, Мартоліні, П. Романі.

    Дебют Гулака-Артемовського, як оперного співака, відбувся на початку 1841 р. у Флорентійському оперному театрі. Лише один сезон він виступав на флорентійській сцені, але цього було достатньо, щоб чутки про талановитого співака докотилися до Петербурга. Незабаром Гулак-Артемовський одержав офіційне запрошення від дирекції імператорських театрів на вступ до петербурзької російської оперної трупи. У травні 1842 р. було підписано контракт, що узаконював статус Гулака-Артемовського, як соліста імператорської опери. 

    Вже в липні 1842 року відбувся його дебют на петербурзькій оперній сцені в опері «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті. З того часу протягом 22 років Гулак-Артемовський працював солістом російської імператорської опери в Петербурзі, а у 1864–1865 – солістом Великого театру в Москві. На московській сцені він дебютував в партії Руслана (опера “Руслан і Людмила” М.Глінки), яку готував безпосередньо під керівництвом свого вчителя та автора опери. Саме в партії Руслана вперше виявився акторський талант Гулака-Артемовського. 

     У творчому доробку співака було понад 50 оперних партій: Невідомий («Аскольдова могила» О. Верстовського), Мамай («Куликовська битва» А. Рубінштейна), Клод Фролло («Есмеральда» О. Даргомижського), «Любовний напій» Г. Доніцетті, граф ді Луна («Трубадур» Дж. Верді), Фігаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Оберон («Вільний стрілець» К. Вебера) та інші.

Як композитор, Гулак-Артемовський вперше заявив про себе у 1851 році, коли створив музику до водевіля «Картини степового життя циган» та вокально-хореографічний дивертисмент «Українське весілля». Від самого початку композиторської діяльності його музика була пройнята духом української народної пісенності, її колоритом та ладовою природою. 

       До речі, співак ще двічі побував в Україні: у 1843 році він приїхав до Києва з метою добору співаків, а у 1850 році - на гастролі з італійською оперною трупою. 

       У 1852 році відбулася прем'єра водевілю «Ніч напередодні Іванова дня», дія якого розгортається в Україні. Окреме місце в творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні. А пісню «Стоїть явір над водою» (1858) Семен Степанович присвятив своєму другу Тарасу Григоровичу Шевченку. 

       З Шевченком композитор товаришував з 1838 року. Вони були майже ровесниками, близькими по духу людьми, яких об'єднувала любов до України. Коли у 1847 р. Шевченка відправили у заслання, Гулак-Артемовський надавав поетові матеріальну допомогу, незважаючи на те, що пересилати гроші ув’язненому категорично заборонялося. У 1856 році Шевченко в одному з листів звертається до свого друга з проникливими словами: «Благороднійший ти із людей, брате-друже мій єдиний, Семене». 

       Найважливіше досягнення С. Гулака-Артемовського, як композитора, - опера „Запорожець за Дунаєм” - перша українська національна опера. Сюжет твору підказав композитору історик М. Костомаров, який взяв участь і у написанні лібретто. А в оформленні клавіру допомагала дружина Гулака-Артемовського Олександра Іванівна.

       Прем’єра опери “Запорожець за Дунаєм” відбулася 26 квітня 1863 р. на сцені Маріїнського театру в Петербурзі. Наступного року була прем'єра у Великому театрі в Москві. Партію Карася виконував сам Гулак-Артемовський. 

       Пізніше, через утиски української культури з боку уряду, царська цензура майже 20 років забороняла постановку цієї опери. 

       На українській сцені оперу „Запорожець за Дунаєм” вперше поставив у 1884 p. M. Кропивницький, забезпечивши цьому твору довге сценічне життя.

Помер Семен Степанович Гулак-Артемовський 17 квітня 1873 року від запалення легенів. Його поховали на Ваганьківському кладовищі у Москві. На надмогильній колоні написано: «Композитор, співак, автор опери «Запорожець за Дунаєм».  

  Відео дуету Одарки і Караса із опери "Запорожець за Дунаєм" див. тут 

вівторок, 14 лютого 2023 р.

Пластилінові герої Мар'яни Кривошей

 Мар‘яна Кривошей навчається в 9-А класі школи #55 м. Херсона. І, скільки пам‘ятає себе - завжди малювала, постійно була учасником багатьох конкурсів та виставок дитячої творчості. 

  Як і більшість однолітків вона захоплюється анімацією та комп’ютерними іграми. Тож, не дивно, що саме іх герої стають прототипами малюнків та ліплення дівчинки. 

  Ліпити Мар’яна почала давно і отримує від цього величезне задоволення. Вона вважає, що це поклик іі душі. Крім того,ліплення допомагає ій розвивати моторику рук та поліпшує зір (як говорить лікар).

  Мар’яна зізнається, що ідея того чи іншого сюжету народжується в ній, в середині неі - і тоді вона реалізує її. Поштовхом може бути чи перегляд цікавої програми про навколишнє середовище, чи чергова комп’ютерна гра, анімація, тощо. 

  І, не дивно, що про кожного героя своіх робіт вона може детально і довго розповідати. Кожному вона додає щось від себе, що на іі думку, органічно вплітається чи відповідає загальному сюжету. 

  Так, маленьких космонавтів із гри Among us (серед нас) руки Мар’яни перетворили на безстрашну, веселу команду, якій під силу виконати головне завдання - знайти на космічному кораблі самозванця.

Героїню іншої своєї роботи - Канну Камуі ( відомої, також, як Канна Кобаяші), дівчина зліпила з яскравим ранцем, яка по дорозі до школи чи не вперше в житті задивилась на метелика і виразила подив та захоплення.

Мегумін -архімаг із клану Червоних магів аніме « Цей прекрасний світ».  Вона підкупила Мар’яна своїм розумом та проникливістю. А от те, що Мегумін не володіє своїми емоціями , втрачає контроль над почуттями, можна побачити по фігурі та позі героїні, якими зліпила іі автор.

А ось лісові духи - Агранари , що проживають у Ванарані з гри Genshin impact, вийшли кумедними та веселими. І відразу ж по іх вигляду можна зрозуміти, що вони здатні перетворюватись на дерева та рослини і спілкуватись із собі подібними.


Серед робіт Мар’яни багато малюнків до аніме/манни: це і портрет Ясіро Нене із манни/ аніме «Туалетний хлопчик Ханако-кун», і Габріеле Вайт Тенма - головний персонаж аніме/манги «Габріель кидає школу» та інші. Всі вони неординарні особистості з сильною харизмою -тож працювати над іх образами Мар’яна було цікаво, хоча й не просто.



Творчість рятувала Мар’яну від відчаю та суму за друзями і рідною школою в часи окупації. Вона почала освоювати нові сучасні матеріали для ліплення, реалізувати нові задуми та ідеї.

Тож, побажаємо ій творчого зростання, підкорення нових висот у житті та мистецтві. Та з нетерпінням чекаємо нових робіт!




В серці маю Україну

 Українка Квітка Цісик народилася і все життя прожила у США, де її  знали як Кейсі. Свій шалений успіх і непересічний талант Цісик використовувала задля популяризації української культури у світі. 

Її голосом зазвучали пісні «Ніч така, Господи, місячна, зоряна», «Пісня про рушник», «Черемшина», «Я піду в далекі гори», «Два кольори», «Верше, мій верше» та інші.

Фахівці відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. Лавреньова створили відеорозповідь “В серці маю Україну” - історію життя співачки Квітки Цісик, яка народилася й виросла за океаном, але зберегла любов до України за тисячі кілометрів від неї. 

Дізнайтеся більше про талановиту українку та вслухайтеся в ніжне звучання її голосу, переглянувши відео тут