Виткана доля Марії Шнайдер-Сенюк

     «Світ кругом нас прекрасний...»  -  ці слова заслуженої художниці України Марії Шнайдер-Сенюк стали своєрідним дороговказом усього її життя і творчості. 

    До 90-річчя від дня народження видатної мисткині фахівці відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели для юних відвідувачів ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» краєзнавчий нарис «Виткана доля Марії Шнайдер-Сенюк». 

    Учасники зустрічі відкрили для себе непересічну особистість художниці, яка вплела чарівну квітку свого таланту у багатий різнобарвний вінок сучасного українського мистецтва та заклала підвалини формування цілої плеяди майстрів художнього текстилю на Херсонщині. 

    Діти дізналися про волинське коріння Марії Несторівни, її навчання у Львові, перші кроки в мистецтві на Вінниччині та переїзд до Херсона, який став для неї другою батьківщиною і невичерпним джерелом творчого натхнення. 

    Особливу увагу було приділено мистецтву гобелена. Юні слухачі дізналися, як із тисяч кольорових ниток народжуються справжні художні полотна, познайомилися з найвідомішими роботами майстрині та відкрили для себе красу херсонських степів і дніпровських плавнів, що ожили у її творах. 

    Захоплення викликала розповідь про триптих «Тиша Дніпровських плавнів» та один із найбільших гобеленів художниці - «Ода лісам», який сьогодні прикрашає книгозбірню і залишається справжньою окрасою її мистецького простору. 

    Та творчий світ Марії Шнайдер-Сенюк не обмежувався лише гобеленом.    Учасники заходу переконалися, що вона однаково майстерно творила і нитками, і фарбами, і словом. Її живописні полотна співають кольорами, вражають декоративною красою та любов'ю до рідної землі, а поетичні рядки сповнені духовності, мудрості й щирого захоплення Україною. 

    Окремою сторінкою зустрічі стала розповідь про мистецьку династію Шнайдерів. Разом із чоловіком Борисом Шнайдером художниця започаткувала родину, в якій любов до мистецтва передавалася від покоління до покоління. Сини Андрій та Юрій продовжили творчу справу батьків, примножуючи славу родинного імені. 

    Присутні  дізналися і про випробування, які випали на долю творчої спадщини мисткині під час окупації Херсона, коли значна частина її робіт була викрадена з музейних колекцій. Проте мистецтво сильніше за час і обставини  -  чимало творів вдалося зберегти, а пам'ять про художницю живе у її роботах і сьогодні. 

    Наприкінці заходу діти дійшли важливого висновку: справжня творчість не має віку. Вона продовжує жити в картинах, гобеленах, книгах і людській пам'яті. 

    Марія Шнайдер-Сенюк створювала гобелени з ниток. А своє життя виткала з любові до України, родини, мистецтва та людей. І цей дивовижний візерунок залишається з нами.